Читать «Нас розсудить бог» онлайн - страница 3

Російський історик С. М. Соловйов писав про Полуботка у XVIII томі своєї «Исторіи Россіи съ древніших временъ». Його матеріял головним чином джерельний. Соловйов відмітив, що московський уряд, використовуючи ворожнечу між козацькою старшиною а народом, хотів прирівняти Україну до Росії, а козацька старшина намагалася з усіх сил зберегти гетьманат і старий порядок в Україні. Гетьманської булави хотіли, — на його думку, — полковники Павло Полуботок і Данило Апостол. Чим більше московський уряд інтригував серед народу проти козацької старшини, тим більше вона вперто домагалася обрання гетьмана. Історик-науковець М. І. Костомаров використав петербурзькі архіви, досліджуючи справу ув’язнення Полуботка й старшини. На його думку, до ув’язнення наказного гетьмана причинився у великій мірі донос про таємні зв’язки Павла Полуботка з екзильним гетьманом Пилипом Орликом і мазепинцями. Костомаров признає існування двох протилежних собі історико-дослідницьких поглядів на особу Полуботка. Цар хотів злити в скорому часі Україну з Росією й зустрівся зі сильним спротивом козацької старшини, яка бачила в намірах царя Петра загрозливу небезпеку для України. «Ми, — писав Костомаров, — не можемо визнати ні справедливости тих обвинувачень, які були штучно піднесені проти Полуботка, ані обвинувачувати старшину за домагання утримувати в Україні старий порядок, що не подобався цареві, й він намагався його скасувати…»

Хоч погляди істориків-дослідників про особу наказного гетьмана Павла Леонтієвича Полуботка та його коротке турботливе гетьманування є різні, проте він перейшов до історії українського народу як гетьман-мученик за волю України, за українську національну справу. Таким українським патріотом — борцем за права й вольності українського народу характеризує Павла Полуботка д-р Святомир М. Фостун, відомий суспільно-громадський діяч, публіцист і письменник у своїй історичній повісті п. н. «Нас розсудить Бог», що її даємо читачам до рук.

Чи були в наказного гетьмана Павла Леонтієвича Полуботка таємні зв’язки з гетьманом Пилипом Орликом і мазепинцями, котрі проживали поза межами України й діяли в користь української національної справи? Безумовно, що були. Одначе вони втримувалися в найбільшій обережності з уваги на московських шпигунів і донощиків. Саме тим зв’язкам і питанням української проблеми, які впліталися в хитрюще плетиво тогочасної європейської політики, присвячує автор багато уваги у своїй повісті, в якій перед очима читачів пройдуть багаточисленні, часто й химерні персонажі, різні цікаві, тогочасні події, що відбувалися не тільки на прегарній українській землі, але й в різних європейських державах, а також і в османській імперії та в Московщині.

Читачі зустрінуться у повісті з різними молодими людьми, козаками, студентами, молоденькими старшинами на службі Франції, синами свідомої козацької старшини, котрі служили чесно й віддано Україні й клали за неї молоде життя.