Читать «На крилах пісень» онлайн

Леся Українка

НА КРИЛАХ ПІСЕНЬ 

Сім струн

Посвята дядькові Михайлові

Do (Гімн. Grave)

До тебе, Україно, наша бездольная мати,Струна моя перша озветься.І буде струна урочисто і тихо лунати,І пісня від серця поллється.По світі широкому буде та пісня літати,А з нею надія коханаСкрізь буде літати, по світі між людьми питати,Де схована доля незнана?І, може, зустрінеться пісня моя самотнаяУ світі з пташками-піснями,То швидко полине тоді тая гучная зграяДалеко шляхами-тернами.Полине за синєє море, полине за гори,Літатиме в чистому полю,Здійметься високо-високо в небесні просториІ, може, спітка тую долю.І, може, тоді завітає та доля жаданаДо нашої рідної хати,До тебе, моя ти Україно мила, кохана,Моя безталанная мати!

Re (Пісня. Brioso)

Реве-гуде негодонька,Негодоньки не боюся,Хоч на мене пригодонька,Та я нею не журюся.Гей ви, грізні, чорні хмари!Я на вас збираю чари,Чарівну добуду зброюІ пісні свої узброю.Дощі ваші дрібненькіїОбернуться в перли дрібні,Поломляться ясненькіїБлискавиці ваші срібні.Я ж пущу свою пригодуГеть на тую бистру воду,Я розвію свою тугуВільним співом в темнім лугу.Реве-гуде негодонька,Негодоньки не боюся,Хоч на мене пригодонька,Та я нею не журюся.

Мi (Колискова. Arpeggio)

Місяць яснесенькийПромінь тихесенькийКинув до нас.Спи ж ти, малесенький,Пізній бо час.Любо ти спатимеш,Поки не знатимеш,Що то печаль;Хутко прийматимешЛихо та жаль.Тяжка годинонько!Гірка хвилинонько!Лихо не спить…Леле, дитинонько!Жить – сльози лить.Сором хилитися,Долі коритися!Час твій прийдеЗ долею битися, —Сон пропаде…Місяць яснесенькийПромінь тихесенькийКинув до нас…Спи ж ти, малесенький,Поки є час!

Fa (Сонет)

Фантазіє! ти сило чарівна,Що збудувала світ в порожньому просторі,Вложила почуття в байдужий промінь зорі,Що будиш мертвих з вічного їх сна,Життя даєш холодній хвилі в морі!Де ти, фантазіє, там радощі й весна.Тебе вітаючи, фантазіє ясна,Підводимо чоло, похиленеє в горі.Фантазіє, богине легкокрила,Ти світ злотистих мрій для нас одкрилаІ землю з ним веселкою з’єднала.Ти світове з’єднала з таємним,Якби тебе людська душа не знала,Було б життя, як темна ніч, сумним.

Sol (Rondeau)

Соловейковий спів навесніЛлється в гаю, в зеленім розмаю,Та пісень тих я чуть не здолаю,І весняні квітки запашніНе для мене розквітли у гаю, —Я не бачу весняного раю;Тії співи та квіти ясні,Наче казку дивну, пригадаю —У сні!..Вільні співи, гучні, голосніВ ріднім краю я чути бажаю, —Чую скрізь голосіння сумні!Ох, невже в тобі, рідний мій краю,Тільки й чуються вільні пісні —У сні?

La (Nocturno)

Лагідні веснянії ночі зористі!Куди ви од вас полинули?Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті!Невже ви замовкли, минули?О ні, ще не час! ще бо ми не дізналиВсіх див чарівливої ночі,Та ще бо лунають, як перше лунали,Веснянки чудові дівочі.Ще маревом легким над нами витаєБлакитна весняная мрія,А в серці розкішно цвіте-процвітаєЗлотистая квітка – надія.На крилах фантазії думки літаютьВ країну таємної ночі,Там промінням грають, там любо так сяютьЛагідні веснянії очі.Там яснії зорі і тихії квітиЄднаються в дивній розмові,Там стиха шепочуть зеленії віти,Там гімни лунають любові.І квіти, і зорі, й зеленії вітиПровадять розмови коханіПро вічную силу весни на сім світі,Про чари потужні весняні.