Читать «Слідство триває (збірник)» онлайн - страница 76
Всеволод Нестайко
Іван Васильович. Добрий день, сусіде!
Валера
Іван Васильович
Валера
Іван Васильович. Новий господар отієї дачі.
Валера. С… сам.
Іван Васильович. І не боїшся, що які-небудь заїжджі рокери плейєра одберуть? Безлюддя тут все-таки зараз.
Валера. А я самбіст.
Іван Васильович. Ти диви! Який розряд? Чи, може, майстер?
Валера. Не майстер. Але всі прийоми знаю. У мене батя — тренер з самбо. Я теж був дуже здібний. Та батя не захотів мене тренувати.
Іван Васильович. Чому?
Валера. А я зачемпіонився, почав козакувати над хлопцями. У третьому класі. Дурний був. І Батя категорично: «Не будеш ти займатися самбо! Мені треба, щоб ти став людиною, а не чемпіоном».
Іван Васильович. Правильно. Розумний батя у тебе. Плейєра це він тобі привіз?
Валера. Ага. З Японії. Дві штуки.
Іван Васильович. Хороша річ. Я, грішним ділом, хоч і не молодий, але теж люблю ці штуковини. До речі, це добре, що ти тут нагодився, самбіст. Поексплуатую тебе. Мені хотілося б дещо пересунути у дворі. А сам, боюсь, не подужаю. Допоможеш? Га? Нетерплячка свіжоспеченого домовласника.
Валера
Іван Васильович
Валера. Ні, ні. Ходімте.
Іван Васильович. Ну, добре… Це швидко. А машину я потім домию.
Толя
Зоя
Толя. Що? Євген приїхав?
Зоя. Євген?.. А-а… Джон… Ні… Тобто він був… Але… потім поїхав…
Толя. Гм… А чого ти ховаєшся?
Зоя. Я… я не ховаюсь… Просто там хлопець… Якийсь дивний… От він, по-моєму, ховається.
Толя
Зоя. Бачила.
Толя. Ну, раз бачила… нічого не зробиш… Він усе одно сьогодні поїде вже…
Зоя. А хто це?
Толя. Чебурашка.
Зоя. Хто?
Толя