Читать «Слідство триває (збірник)» онлайн

Слідство триває

Вітька Магеллан

Засідання комісії у справах неповнолітніх з перервою на п’ятнадцять хвилин

ДІЙОВІ ОСОБИ

Вітька Магеллан — учень шостого класу.

Наталка — його сестра, учениця десятого класу художньої школи.

Володя — шофер таксі.

Мати — провідник.

Степан Аркадійович — її колишній чоловік, директор підприємства.

Емма Андріївна — його дружина.

Нінка — однокласниця Вітьки Магеллана.

Батя, Шнобель — карні злочинці.

Катерина Захарівна — заступник голови райвиконкому, голова комісії у справах неповнолітніх.

Василь Васильович — член комісії.

Галина Володимирівна — член комісії.

Інспектор дитячої кімнати міліції — член комісії.

Інструктор райкому комсомолу — член комісії.

Класний керівник — член комісії.

1 часть

Кабінет заступника голови райвиконкому. За столом Василь Васильович. На стільцях попід стіною сидять члени комісії в справах неповнолітніх: Галина Володимирівна, Інспектор дитячої кімнати міліції, Інструктор райкому комсомолу, Класний керівник.

Василь Васильович (по телефону, з великими інтервалами). Так… Так… Ясно… Так…

Інструктор райкому (тримаючи в руках листа). От… ще одну тільки фразу… (Читає.) «Мошка, правда, гризе люто. Але гризе вона не покидька, а людину. І страшно подумати, що та ж сама мошка могла гризти мене, так би мовити, у зовсім іншій якості…» Ну, всім вам привіти… І окремо — палкий бамівський привіт будівникові Комсомольська-на-Амурі Галині Володимирівні. Вона зрозуміє мене краще, ніж усі…

Галина Володимирівна. Я його розумію. Цього не можна замінити нічим… Це… Це заспів до всього життя…

Інструктор райкому. Я… я тричі подавав заяву… Поки що не відпускають…

Інспектор дитячої кімнати. А пам’ятаєте, як ми з ним мучились?

Василь Васильович (по телефону). І все- таки звільняти її ми вам не дозволимо. Ні!.. Звичайно, я розумію, вона заважає вам спокійно жити. Дівчина вона важка. Так. Але комісія направила її до вас на роботу, щоб ви її виховували, а не… Так… (Слухає.)

Галина Володимирівна. Так… Мали ми клопіт з цим Гавриленком…

Інспектор дитячої кімнати. Як він у мене в дитячій кімнаті вікна бив!.. Тільки засклю — і знову… і знову… Прийду вранці зимою — по всій кімнаті сніг мете… акваріум замерз, рибки загинули. Папужки у клітці догори лапками лежать. Квіти всі померзли. Повірите, навіть плакала…

Галина Володимирівна. Уперше я відчула, що намічається якийсь контакт у Боярці. Вночі. Біля вогнища. Коли водила їх у похід.

Класний керівник (зітхає). Ах, я теж водила… Що я тільки не робила… А бачите!.. Доводиться сьогодні… (Зітхає.)

Василь Васильович. Так… Так… Матеріальне стимулювання — це дуже правильно. Згоден. Але якщо це матеріальне за рахунок морального, то копійка йому ціна… Легше, звичайно, дати сто двадцять відсотків плану і одержати прогресивку, ніж… Але врятувати людину, тим паче неповнолітню, помогти їй, розумієте, стати на вірний шлях важливіше, ніж… (Слухає.)

Класний керівник. У другій чверті він нібито став виправлятися трошки… Коли я прикріпила до нього Ніну Войтюк. А потім… потім знову з’їхав… І відвідування. У третій чверті з двохсот сімдесяти трьох годин він пропустив сто дев’яносто сім. Уявляєте?! І успішність… Крім географії — самі двійки!.. І нічого не допомагало. Абсолютно. Що ви хочете! Типова неблагополучна сім’я. Ну що тут могла зробити школа? Ну що?