Читать «Слідство триває (збірник)» онлайн - страница 6

Затемнення.

З правого боку сцени висвітлюється стовп на трамвайній зупинці з жовтою табличкою трамвайних маршрутів. Біля стовпа стоїть з вудочкою Володя, неспокійно позирає за сцену — за кимось там спостерігає. Потім одвернувся, робить байдужий вигляд. Входить з етюдником Наталка. Зупиняється біля стовпа.

Володя (після паузи). Пробачте… е… ви… е… ви не скажете, котра зараз година?

Наталка. Без десяти чотири.

Володя. Щиро дякую. (Після паузи.) Пробачте… а… тридцять перший трамвай тут зупиняється?

Наталка. Пробачте, ви даремно стараєтесь. Я на вулиці не знайомлюсь.

Володя. Пробачте, я не нахаба… ви не думайте Просто я вас давно помітив. Ви часто приходите сюди малювати. А я тут рибу ловлю… Знаєте, сьогодні я за вами три години спостерігав. Ані хвоста не піймав.

Наталка. От бачите, даремно витратили час. Тут у вас улову також не буде.

Володя. Ну нащо ви так!

Наталка. А нащо ви чіпляєтесь?

Володя. Хіба я чіпляюсь?.. Просто… просто… Як хочете, я вам можу свої документи показати.

Наталка. Для чого? Я ж не міліціонер.

Володя. До речі, мені якраз доводиться часто показувати документи міліціонерам.

Наталка. ви що — злодій?

Володя. Ні, шофер таксі.

Наталка. А-а… Тоді зрозуміло. Після кінофільму «Три тополі на Плющисі» всі таксисти удають із себе Олега Єфремова і чіпляються до пасажирок.

Володя. Можете не вірити, але я не бачив «Три тополі на Плющисі».

Наталка. Даремно. Чудовий фільм. Але ви ніскілечки не схожі на Олега Єфремова. І у вас нічого не вийде. Бувайте здорові, їде мій трамвай. І не смійте лізти за мною у вагон. Чуєте! А то…

Чути, як за сценою підійшов і зупинився трамвай. Наталка швидко виходить. Чути, як трамвай віддаляється. Володя кілька секунд стоїть розгублений.

Володя (раптом зривається з місця, кричить). Таксі! Таксі! Стій! Голубчику! Друже! Стій! (Вибігає.)

Затемнення.

З лівого боку сцени висвітлюється грибок і пісочник дитячого майданчика у дворі багатоповерхового будинку. У пісочнику сидить Вітька, грає в ножика. Входить Наталка.

Наталка. Ти що — знову не був на продльонці?

Вітька. Вчилка захворіла. Відпустили.

Наталка. Ой, Вітько, крутиш!

Вітька. Чого там кручу… І взагалі, чого ти лізеш? Ми з тобою посварилися!

Наталка. Ах, я зовсім забула! (Виходить.)

Входить Володя.

Володя. Здоров, старий!

Вітька (недовірливо дивиться спідлоба). Привіт.

Володя. В ножика граєш? Ловко. Тисячу років не грав. Дай спробувати.

Вітька (ховає ножик за спину). Поганяй звідси!.. Який швидкий!

Володя (здивовано). Що — жалко?

Вітька. Кінчай!.. Один такий розумний вже одбирав. Піднімай якір і відчалюй! Знаємо ми вас, дружинників.

Володя. Дивак!

Входить Нінка.

Нінка. Магеллан, ти чому знову не був у школі?

Вітька. Відчалюй!