Читать «Слідство триває (збірник)» онлайн - страница 8
Всеволод Нестайко
Iнструктор. Звідки ти знаєш, як її звуть?
Володя. Я знаю не тільки, як її звуть. Я знаю її прізвище, адресу. І тепер навіть номер телефону. Спеціально дзвонив тільки-но в довідкове. Ось!
Iнструктор. Ану!
Володя. Що ти збираєшся робити?
Iнструктор. Комсомол не може стояти осторонь проблем особистого життя комсомольців.
Володя. Коляй!
Інструктор. Не хвилюйся! Ти ж знаєш, я нічого зайвого не скажу. До того ж я на роботі. І телефоную, як офіційна особа.
Наталка. Алло.
Інструктор. Наталко?
Наталка. Я.
Інструктор. Добрий день. Вас турбують з райкому комсомолу. Моє прізвище Дудченко. Звати Микола. Телефон 29-16-37. Можете перевірити, що це не жарт. Хай вас не дивує моє втручання, але я мушу сказати вам кілька слів. Я офіційно вам заявляю, що хлопець, який чіп… який несміливо намагався заговорити з вами на трамвайній зупинці сьогодні,— цілком порядна людина.
Наталка. Дуже вдячна вам за повідомлення. Ви що — збираєтесь викликати мене на бюро, щоб познайомити з ним?
Інструктор. Ні. Але я не хочу, щоб ви думали про нього погано. Він лише півроку, як повернувся з армії…
Наталка. …де був відмінником бойової та політичної підготовки.
Інструктор. Авжеж. Але це ще не все. Він з дуже порядної сім’ї. Його мати…
Володя. Коляй!
Інструктор. Коротше, я дуже вас прошу — не думайте про нього погано.
Наталка. А членські внески він сплачує вчасно?
Інструктор. Завжди.
Наталка. Ну тоді я про нього найкращої думки. Але перекажіть йому, що знайомитися на вулиці навіть з відмінником бойової та політичної підготовки з порядної сім’ї я не хочу. Прощайте!
Інструктор. До побачення!
Володя. Ну що? Що? Що вона сказала?
Інструктор. Вона сказала… вона сказала, що ти… гарний хлопець, але…
Володя. Що?
Інструктор. Нічого. Такі питання, здається, краще-таки вирішувати без втручання громадських організацій… А дівчина вона, здається, справді, нічого… В усякому разі з гідністю.
Володя. Я ж тобі казав! А ти розігнався! Теж іще — діяч!.. Молодець!
Степан Аркадійович. Слухай, дівчинко, ти… Вітю Руденка з п’ятдесят п’ятої квартири знаєш?
Нінка. Магеллана? Авжеж, знаю.
Степан Аркадійович. Ти його тут не бачила?
Нінка. Бачила. Він з хлопцями там, за будником, у футбола грає.
Степан Аркадійович. Поклич його, будь ласка.
Нінка. Зараз.