Читать «Слідство триває (збірник)» онлайн - страница 4
Всеволод Нестайко
Степан Аркадійович. Що?! А що він сказав?
Емма Андріївна. Ай! Одчепись!
Степан Аркадійович. Рибочко, ну скажи! Ну що?
Емма Андріївна. Одчепись, ну!
Степан Аркадійович. Ну все-таки що?! Я можу знати?
Емма Андріївна. Ти хочеш, щоб я повторювала тобі все, що він говорив? Н-ні!
Степан Аркадійович. А звідки ти взяла, що це вій? Він назвався?
Емма Андріївна. Ти що — вважаєш мене дурочкою? Я його прекрасно впізнала. Прекрасно! Хоч вій пищав, як не знаю хто. Думав, що я не впізнаю.
Степан Аркадійович. Але все-таки, що він сказав?
Емма Андріївна. Твій син — огидний хуліган! От що я тобі скажу. Твоя колишня супруга виховує з нього карного злочинця, бандита.
Степан Аркадійович
Емма Андріївна. Перестань! Одержуючи такі аліменти, можна прекрасно виховувати.
Степан Аркадійович. Ну що ти кажеш!
Емма Андріївна. Ото й кажу!.. Мені на шубу ти пожалів.
Степан Аркадійович. Сонечко!
Емма Андріївна. Я тобі ніколи цього не забуду.
Степан Аркадійович. Рибочко! Ти ж прекрасно знаєш, що в мене тоді не було. Плюс сімсот карбованців боргу за ремонт машини. Як тобі не соромно!
Емма Андріївна. Мені дуже соромно! Мені дуже соромно ходити чортзна в чому. А попробуй тепер дістати! Так собі й висять в магазинах французькі шуби!
Степан Аркадійович. Сонечко!
Емма Андріївна. Припинимо цю розмову! Так-от, я попереджаю тебе востаннє: якщо ти не звільниш мене від хуліганських вибриків свого дебіла, я… я з тобою жити не буду! Мені це остобісіло! Розумієш — остобісіло! То вій мені в обличчя каже «скнара», то… З якої речі!
Степан Аркадійович. Ну, ти теж, рибочко, винна. Для чого ти так грубо тоді… Хлопець вперше наважився прийти, попросив у мене якусь п’ятірку на подарунок матері до Восьмого березня, а ти…
Емма Андріївна. І правильно зробила! Один тільки раз дай, він би почав щодня лазити й вимагати. Ти достатньо платиш. Достатньо. Вистачить! Я сказала правду. Так за це мене треба… Він скоро з ножем на мене кинеться. Він скорю мене заріже.
Степан Аркадійович. Ну гаразд, я поговорю з ним. Я сьогодні ж з ним поговорю. Клянусь! Не будемо сваритися, сонечко. Ти ж знаєш, я зараз нервую. Через ці вибори на пост директора: виберуть — не виберуть… А ти… Ну — фройндшафт…
Емма Андріївна
Батя. (бере пляшку, підносить, дивиться). Все! Не довго сіпалась бабуся в досвідчених руках матроса!
Шнобель. Трагедія! Недопить — як недоспать!..
Шнобель
Вітька