Читать «Слідство триває (збірник)» онлайн - страница 5
Всеволод Нестайко
Шнобель. А чого портфельчик ховаєш? Ану покаж! Такий хлопчик. Мамочка ж, мабуть, дала на сніданок у школу.
Вітька
Шнобель. Цоп!
Вітька. Віддай! Віддай, ну!
Шнобель
Шнобель. Не тягни щупальці, а то копита простягнеш!
Батя
Шнобель
Батя
Шнобель. Батя, хоч на чвертку!
Батя. Закрий свій гроб і не торохти кістками!
Вітька. Вітька… Магеллан… у школі називають.
Батя. А! Знаменитий англійський мандрівник.
Вітька. Іспанський… А за походженням португалець.
Батя. От-от!.. Молодець! Значить, подорожі, мандрівки любиш? Правильно!.. «В флибустьерском дальнем синем море бригантина поднимает паруса…» Виходить, ми з тобою однієї групи крові. Я теж люблю… Я, брате, нашу одну шосту — вздовж і поперек… В уссурійській тайзі женьшень шукав… На Ризькому взмор’ї янтар збирав… На озері Ріца шашлик цинандалі запивав… На Тіксі строганиною спирт закусував… Піастри звідки?
Вітька. Та… це… це на одне діло…
Батя. Гаразд, не кажи. Поважаю свободу совісті. Рубати хочеш?
Вітька. Ні… Дякую.
Батя. А то чого там — давай! Правда — сухом’ять. Запити, вибачай, нічим. Та ти, здається, й не п’єш. Тобі ще ранувато.
Шнобель. Вій ще молочко п’є. Бу-га-га!
Батя. Ну й що! Я молочко теж п’ю… Ну, гаразд, Вітьок, валяй, Магеллан, пливи у своїх фінансових справах і вибачай за затримку. Ти де живеш?
Вітька. На Жовтневій. У дев’ятнадцятому номері.
Батя. О! Так ми ще й сусіди! Заходь у гості. Обов’язково. Ти мені сподобався. Про подорожі поговоримо. Магнітофон послухаємо. У мене Висоцький є… «Лучше гор могут быть только горы, на которых никто не бывал…» Знову-таки про подорожі… Заходь обов’язково. Космонавтів, шість, квартира сімнадцять. Запам’ятай!
Вітька. Спасибі… Ну… я піду. До побачення.
Батя. Гуд бай!
Шнобель. Ех, Батя, викаблучуєшся. У благородство граєш.
Батя. Ти, Яша, темний, як гудрон. З тобою нецікаво балакати.
Василь Васильович. А звідки в тебе взялися гроші? Двадцять карбованців!
Класний керівник. Невже вкрав? Ще до зустрічі з ними почав? Який жах!
Наталка