Читать «Лоліта» онлайн - страница 3

нiж її наукове значення та художня вартiсть мусимо визнати моральний вплив

її на серйозного читача, адже цей болючий аналiз поодинокого випадку мiстить

в собi й загальну мораль. Бездоглядна дiвчинка, зайнята собою мати,

розпалений хтивiстю манiяк - усi вони не тiльки кольористi персонажi єдиної

в своєму родi повiстi; вони, окрiм того, нас попереджають про небезпечнi

схиблення; вони вказують на всеможливi бiди. "Лолiта" мала б змусити нас

усiх - батькiв, соцiальних працiвникiв, педагогiв - iз якнайбiльшою

насторогою та проникливiстю вiддатися справi виховання здоровiшого поколiння

в надiйнiшому свiтi.

Джон Рей, д-р фiлософiї

Вiдуорт, Масачусетс

сiчня 5 1955 року.

ЧАСТИНА I

1.

Лолiта, свiтло мого життя, вогонь моїх чересел. Грiх мiй, душа моя.

Ло-лi-та: кiнчик язика виконує шлях у три сходинки з пiднебiння вниз, щоб на

третьому штовхнутися в зуби. Ло. Лi. Та.

Вона була Ло, просто Ло, вранцi, п'ять футiв на зрiст (без двох вершкiв

та в однiй шкарпетцi). Вона була Лола в довгих штанях. Вона була Доллi в

школi. Вона була Долорес на пунктирах бланкiв. Але в моїх обiймах вона

завжди: Лолiта.

А попередницi в неї були хоч? Авжеж - були... Бiльше скажу: й Лолiти б

не сталось, якби я не покохав колись далеким лiтом одну, первiсну дiвчинку.

У деякiм князiвствi бiля моря (майже як у По).

Коли ж це було, а?

Приблизно за стiльки ж рокiв до народження Лолiти, скiльки менi було

того лiта. Можете завжди покладатись на вбивцю щодо вигадливостi прози.

Шановнi присяжнi жiночої та чоловiчої статi! Експонат Номер Один являє

собою те, чому так заздрили Едгаровi серафiми - зле-обiзнанi, простодушнi,

шляхетнокрилi серафiми... Залюбуйтеся-но цим клубком тернiв.

2.

Я народився 1910 року, в Парижi. Мiй батько вiдзначався нiжнiстю серця,

легкiстю вдачi - та повним вiнегретом з генiв: був швейцарський громадянин,

напiвфранцуз-напiвiталiєць, iз Дунавським прожилком. Ось я роздам декiлька

чудових, глянсо-блакитних карток.

Йому належав розкiшний готель на Рив'єрi. Його батько та обидва дiди

гендлювали вином, дiамантами та шовками (розподiляйте самi). У тридцять

рокiв вiн одружився з англiйкою, донькою альпiнiста Джерома Дуна, онучкою

двох Дорсетських пасторiв, експертiв з премудрих предметiв: палеопедологiї й

Еолових арф (розподiляйте самi). Обставини та причини смертi моєї вельми

фотогенiчної матерi були досить оригiнальнi (пiкнiк, блискавка); менi ж було

тодi лише три роки, i крiм якогось теплого закуту в найтемнiшому минулому

нiчого менi не лишилось вiд неї в улоговинах та западинах пам'ятi, за якими

- якщо ви сильнi витримувати мiй стиль (пишу пiд наглядом) - сiдає сонце

мого дитинства: усiм вам, мабуть, вiдомi оцi запахущi залишки дня, якi

виснуть разом iз мошвою десь над квiтчастим живоплотом, i в якi впадаєш

раптом пiд час прогулянки, проходиш крiзь них, край пiднiжжя пагорба, в

присмерки - глуха лiтеплiнь, золотава мошва.

Старша сестра матерi, Сибiлла, яка була дружиною двоюрiдного брата мого

батька - жила в нашому домi якщо не як безоплатна гувернантка, то як

економка. В подальшому я чув, що вона була закохана в мого батька, i як