Читать «Лоліта» онлайн - страница 220

протриматись мiсяця на два довше, щоб вiн мiг змусити тебе жити в уявi

прийдешнiх поколiнь. Кажу я про тури i янголiв, про таїну сталих пiгментiв,

про передбачення в сонетi, про спасiння в мистецтвi. Й це - єдине безсмертя,

яке ми можемо з тобою подiлити, моя Лолiто.

--- КІНЕЦЬ ---

Файл взято з е-бібліотеки «Чтиво»

www.chtyvo.org.ua