Читать «Третій варіант» онлайн - страница 58

Кілька днів збентежені батьки обмірковували мою пропозицію. Зрештою, згодилися.

Мільйонер придбав пустельний острів у якогось місцевого вождя на довічне користування, тим більше, що тут ніхто ніколи не жив. Побудували віллу з необхідними приміщеннями й службами, посадили пальми, спорудили причал. Було вирішено уникнути енергокомплесів та механічних пристроїв, навіть найпростіших. Поясню, чому. Вихованці мають виростати в атмосфері повної самодостатності, суверенності, відрубності. Жодного натяку про Землю, її історію, людство, соціальні та інші проблеми. Вони — пташенята Гнізда Радості, їх доглядають наставники та вчителі, котрі допоможуть оволодіти майстерністю польоту. Ви хочете щось сказати мадам? Відчуваю ваше запитання: я сам виступав проти майї, ілюзії, а тут сформував нову міфологію, цілий ілюзорний світ? Так? Помиляєтесь! Я одмів будь-які стереотипи минулого, давши алгоритм найпростішої основи: ти — дитя всеосяжних можливостей, ти — птах з прекрасним прийдешнім, для кого відсутні межі й заборони. Лише від тебе залежить, від твоїх зусиль і духовної напруги, що із себе зробиш. Розумієте, мадам, така відсутність заборон і засторог дає колосальний імпульс для самотворення, осягнення небувалого. В звичайному житті сучасників міріади впливів, жадань, тенденцій, поривань, сумнівів, табу, покликів, суперечок та інших вихорів психожиття руйнують цільність, моноліт душі, розпліскують на безліч крапель. Що може осягнути така обкарнана, обкрадена істота? Це — обезкрилений птах, рудимент.

Я підшукав групу наставників із числа послідовників Шрі Ауробіндо. І добре попрацював, аби всі вони зрозуміли задум та його перспективи. Не все йшло просто: були сумніви, дискусії. Та, зрештою, виробилася монолітна думка — експеримент потрібний. Тут не могли вкрастися жодні застереження морально-етичного плану. Адже ми не обкрадали своїх вихованців, не позбавляли їх щасливої перспективи.

Домовилися так: сліпих залишають повністю на мою відповідальність (і, звичайно ж, моїх помічників, котрих теж дев’ятеро). Періодично до острова приходить судно з продуктами. Жодного слова від капітана, команди чи батьків. Особливо протестувала в перші дні проти такої домовленості дружина мільйонера, котра до самозабуття любила свого синочка. Та пізніше все владналося, коли я пообіцяв, що в разі успішного завершення експерименту контакт з батьками буде відновлено на іншому рівні: син уже стане не ущербленим дитям, а могутньою, сильною істотою, здатною трансформувати потік інформації з того історичного світу, де вони живуть.

Спочатку це був хаос, пекло. Крик, галас, верещання. Розумієте, батьки надмірно пестили своїх діток.

Кілька слів про повсякденні, цілком побутові проблеми. Ми перевели дітей повністю на харчування соками, а пізніше — фруктами. Запровадили також дні повного утримання їх від їжі й води. Експерименту, до речі, підлягали не лиш вихованці, а й вихователі.

Жодного вбрання, ліжок. Килимки або мати з морської трави. Діти так звикли до спартанського способу життя, що відпочивали на підлозі, на камені, на піску, не відчуваючи дискомфорту. Крик, невдоволення, істерика щезли за кілька тижнів: по-перше, на них ніхто не звертав уваги, а по-друге, впливала висока чистота психосфери. А тоді приступили до основних експериментів. Коротко розповім про них.