Читать «Хуан Маркадо - месник із Техасу» онлайн - страница 3

Поплювавши на пальці, маленький лікар обережно зняв нагар із свічки. Потім відчинив віко конторки, вийняв аркуш паперу і взявся писати. Він писав старанно, витягаючись на весь свій маленький зріст, раз у раз витираючи гусяче перо вимазаною в чорнило ганчірочкою, котра висіла збоку біля конторки на довгому шнурку.

До монотонного рипіння пера іноді домішувалося бурмотіння. Лікар Крафт проказував уголос ці фрази:

— … Багатства Техасу величезні. Клімат прекрасний. Тут не тільки виростають різні культури, але є дуже багато корисних копалин: золото, срібло, мідь, олово. Висилаю зразки і карту покладів… Вважаю за цілком необхідне використати всі можливості для подальшої колонізації Техасу американськими громадянами, поки мексіканці не закрили кордону. Присилайте якомога більше колоністів — кого завгодно, бодай навіть злочинців. Якщо тут буде багато американців, ми з часом зможемо захистити наші права на Техас…

Лікар перелякано закусив губу, озирнувся і якийсь час писав мовчки. Та недовго. Незабаром він знову замурмотів:

— Джон Гюнтер діє. Він запевняє, що на випадок сутички з мексіканськими регулярними військами команчі, навахічірокі та інші індіянські племена стануть на наш бік. Однак про відкрите повстання говорити ще рано. Комендант місцевого гарнізону полковник Агірре — хитра, небезпечна людина. Це особистий друг генерала Санта-Анна і запеклий ворог колонізації Техасу. Його треба… треба…

Лікар принишк. Цього разу він пильно дослухався. Біля каміна на трав'яній маті спав, хропучи, Сайлас. Але чого раптом змовкли койоти? Лише ночами ці полохливі тварини насмілюються підійти близько до житла і вити майже під самісінькими вікнами. Та варто їм відчути поблизу людину, як вони одразу замовкають і безшумними тінями вислизають у степ, швидко зливаючись із чорними плямами чагарів чапаралю.

Лікар Крафт квапливо дописав кілька слів, акуратно склав аркуш і, відкинувши ріжок старого індіянського килима, вийняв шматок дощаної підлоги. Із досить глибокої ямки він дістав важку шкіряну торбу, в якій зберігав зразки пребагатих техаських руд, сховав на дно тайника донесення, кинув туди ж і шкіряну торбину і закрив дощечкою. Коли лікар Крафт розрівняв килим і випростався, його обличчя, рожеве від припливу крові, здавалось, аж помолодшало.

Знадвору, через зачинені віконниці, уже виразно чути було цокіт копит. Дзенькнули остроги, — вершник спішився…

Будинок аж загув від важких ударів. Грюкотіли не в двері, а в віконну раму.

«Пацієнт? — подумав лікар. — Дивно… В такий час!..» Він торкнув за плече Сай-ласа. Глухий негр одразу ж схопився і напружено впився єдиним оком у свого господаря. На мигах лікар дав зрозуміти рабові, що хтось стукає і треба відчинити двері. Але слід бути обережним і про всяк випадок взяти ножа…