Читать «Україна масонська» онлайн - страница 61

Віктор Савченко

був почесним членом Петербурзької медико-хiрургiчної академiї, членом Товариства змагателiв медичних i фiзичних наук. Сучасники запам'ятали Шумлянського мудрим старцем, жартiвником i гострословом, який першим в українських унiверситетах намагався читати лекцiї українською мовою. Старший брат Павла Шумлянського – Олександр (професор акушерської школи) також навчався медицинi у Страсбурзi, де став масоном.

Масонство деяких професорiв Харкiвського унiверситету залишається пiд питанням через вiдсутнiсть матерiалiв про масонськi ложi в нiмецьких державах (масонами могли бути професор фiзики та математики Йоганн-Сигiзмунд Гут, професор фiлософiї Йоганн-Христиан Кронеберг, професор медицини Федiр Пiллера та iн.).

У 1817-1822 р. попечителем Харкiвського навчального округу та Харкiвського унiверситету стає масон «новиковської«школи «Майстер Теоретикус» Захар Якович Карнеєв (Корнеєв), який походив iз слобiдських козакiв. Юнаком З. Корнеєв перебував на вiйськовiй службi, брав участь у кампанiях проти Туреччини та Польщi. В серединi 70-х рокiв XVIII ст. його прийняли до масонської ложi «Латона», де З. Корнеєв близько зiйшовся з масонами О. Голiциним, I. Лопухiним. Корнеєв був почесним членом Вiльного товариства любителiв росiйської словесностi, Товариства дослiдникiв природи, йому приписують твори, виданi з iнiцiалами

К. З.: «Думки, що вилились пiд час читання молитви Господньої Отче наш», «Мої поняття про Символ вiри». Захар Корнеєв – послiдовник Бьоме, Роберта Фладда, Яна Коменського, Сен-Мартена. Вiн розробив спецiальний рукописний компендiум для своїх колег, який мiстив витяги з рiзних алхiмiчних робiт i космогенез.

У 1782 р. полковник З. Корнеєв вийшов у вiдставку, але через три роки був призначений вiце-губернатором в Орел, де став Майстром масонської ложi «Зростаючого орла» (система Лопухiна). У 1796 р. З. Корнеєва призначили цивiльним губернатором у Мiнську, де вiн обстоював свободу совiстi по вiдношенню до унiатiв. У 1800 р.

З. Корнеєв стає таємним радником, у 1808 р. – сенатором, у 1810 роцi – членом Державної Ради, його включають до складу Комiсiї зi складання законiв iмперiї. Корнеєв був вiце-президентом Бiблiйського товариства у Петербурзi, найближчим помiчником i однодумцем князя О. Голiцина. З. Корнеєв активiзує масонську дiяльнiсть у Харковi, створив за участю студентiв унiверситету таємнi мiстичнi «спiвтовариства», схожi на розенкрейцерськi союзи, активно пропагує iдеї Бiблiйського товариства серед молодi, записує до нього як студентiв унiверситету, так i вихованцiв приватного пансiону, запроваджує в унiверситетi благочестя та нетерпимiсть до «мороку фiлософiчних помилок».