Читать «Україна масонська» онлайн
Віктор Савченко
Віктор Савченко
Україна масонська
Масон(франц.) – член масонства: середньовiчного таємного масонського товариства, що прийняло назву каменярiв або будiвельникiв.
Масоном i фармасоном (francmason) називають у нас вiльнодумцiв державних i церковних.
В. Даль.
Масонство – фiлософсько-етичне та соцiально-психологiчне об'єднання людей, прихильних до християнської вiри у символiчнiй подобi, учасникiв незалежних асоцiацiй рiзних країн без наявностi єдиного керiвного центру. Їх кiнцевим iдеалом служить створення на планетi певного досконалого суспiльства шляхом виховання членiв у дусi свободи, рiвностi, братерства та солiдарностi.
О. Соловйов.
Масонськi ложi зараз – це чужа шпигунська зрадницька агентура. Вона становить небезпеку для свободи та незалежностi нашого народу, нашої країни. Необхiдно, щоб кожен зрозумiв, що це несумiсно – бути болгарським державним i громадським дiячем – мiнiстром, депутатом, керiвником полiтичної партiї або громадської органiзацiї, й у той самий час бути масоном, залежним вiд чужої волi та чужої дисциплiни. Масонськi ложi – це нацiональна небезпека для нашої Батькiвщини i їх, безумовно, необхiдно лiквiдувати.
Георгiй Дiмiтров
Масонство на Українi менш усього можна назвати українським… Зрозумiємо його тiльки тодi, коли зважимо як походження масонства й тi шляхи, що ними воно заходило на Україну, так i тi верстви людностi, серед яких шукало й знаходило воно собi адептiв. Зародившись у Захiднiй Європi iз специфiчним завданням – створити «всесвiтнє братство», масонство, як вiдомо, взагалi мало клопоталось та мало навiть i зважало на всякi нацiональнi одмiни тих країв, де пробувало стати твердою ногою, силкуючись скрiзь набути унiверсального характеру.
С. Єфремов
Масонство було лише зовнiшньою формою, пiд якою визрiвало релiгiйне вiдношення до життя та виявлялася духовна творчiсть.
В. Зеньковський
ПЕРЕДМОВА
Чого хотiли поколiння масонiв, якi збирались у таємних храмах, iнодi ризикуючи власною кар'єрою або свободою? Чому ряд видатних учених, генiїв культури, громадських дiячiв i полiтикiв не знайшли нiчого кращого, нiж наслiдувати середньовiчним будiвельникам i витрачати дорогоцiнний час на виконання складних ритуалiв? У чому причина привабливостi масонського мiфу? В чому причина того, що масонство ось уже 300 рокiв для багатьох залишається цiкавим i привабливим явищем? На цi простi, як здається на перший погляд, питання досi немає переконливої вiдповiдi.
А що пов'язує масона-композитора Моцарта з Днiпропетровськом i масона-письменника Гете з Харковом?
Ця книга не має на метi розкрити всi масонськi таємницi, та й автор, не втаємничений у масонський орден «профан», лише намагається визначити мiсце масонського руху в iсторiї України. Українське масонство не можна розглядати, не поглянувши на носiїв його таємниць – на так званих братiв-масонiв.
Саме цi брати в Українi стали творцями мiст i законiв, української лiтератури, унiверситетiв, партiй i наукових теорiй. Та й сам «проект Україна» також, можливо, масонська вигадка (адже масонами були творцi нової держави: гетьман Розумовський, Котляревський, Гулак-Артемовський, Франко, Грушевський, Петлюра, можливо, Сковорода та Тарас Шевченко). Проте їх масонства не слiд боятись… Автор стверджує, що масони жодного вiдношення не мають нi до сатанiстiв, нi до руйнiвникiв моральних, державних пiдвалин i церков, нi до любителiв питва «кровi християнських немовлят». Бiльше того, вiтчизняними масонами XVIII – початку XX ст. можна та треба пишатися…
