Читать «Україна масонська» онлайн - страница 58

У травнi 1802 р. В. Каразiн отримав особистий дозвiл царя на пiдготовку до вiдкриття унiверситету в Харковi. Проте лише в сiчнi 1803 р. було оголошене «Высочайшее соизволение» на вiдкриття унiверситету. Через два роки вiдбулося урочисте вiдкриття унiверситету з чотирьох факультетiв (тодi було прийнято на навчання 57 студентiв). Ця подiя стала великою перемогою мартинiстiв-розенкрейцерiв, якi сподiвалися у Харкiвському унiверситетi виховати нове поколiння для справи «масонської еволюцiї«Росiйської iмперiї. Харкiвському унiверситету надавалися великi права у сферi огранiзацiї середнiх i початкових шкiл у пiдвiдомчому йому навчальному окрузi (губернiї Слобiдсько-Українська, Орловська, Воронезька, Курська, Чернiгiвська, Полтавська, Херсонська, Таврiйська, Катеринославська та землi донських i чорноморських козакiв).

До 1813 р. Xаркiвський навчальний округ вiдав гiмназiями та лiцеями у Харковi, Чернiговi, Новгород-Сiверську, Нiжинi, Катеринославi, Одесi, Полтавi, Херсонi, Сiмферополi. Харкiвський унiверситет, як i Московський, став центром культурного життя пiвдня iмперiї. Навколо нього формуються десятки громадських органiзацiй, з'являються друкарнi, журнали – «Харкiвський щотижневик» (1812 р.), «Український вiсник» (1816-1819 рр.), «Харкiвський демокрит» (1816 р.), «Український журнал» (1824-1825 рр.).

Так, харкiвський журнал «Український вiсник» (1816-1819 рр.) був першим лiтературно-художнiм, науковим i суспiльно-полiтичним щомiсячником на Лiвобережнiй i Центральнiй Українi. Його видавцi орiєнтувалися на московський журнал «Вiсник Європи», який у 1805-1830 рр. редагував випускник Харкiвського колегiуму М. Т. Качановський.

Ще у 1801 р. Качановський поступив на службу бiблiотекаря до графа А. К. Розумовського. Невдовзi Розумовський зробив його правителем своєї особистої канцелярiї й очевидно Качановський опинився в масонськiй ложi. Качановський здобув учений ступiнь доктора фiлософiї та вишуканих мистецтв, став ординарним професором Московського унiверситету, де до 1835 р. очолював кафедру iсторiї та слов'янської лiтератури.