Читать «Україна масонська» онлайн - страница 48

У 1783 р. вийшов указ iмператора Австрiї про заборону всiм ложам Австрiйської iмперiї пiдпорядковуватися керiвним масонським структурам iнших країн, пiсля чого ложа «Трьох Корон Галичини» припинила вiдносини з Великим Сходом Францiї, а ложi «Щирої Приязнi» та «Досконалої Рiвностi» змушенi були завуалювати свої вiдносини з Варшавою.

На початку 1785 р. викладачi Львiвського унiверситету – прихильники «реформаторського масонства», яким не iмпонувала консервативна масонська традицiя, вийшли з ложi «Фенiкс до круглого Столу» i заснували особливу унiверситетську ложу «Щиросердної людини», яку очолили шанованi масони: Iгнацiй-Аврелiй Фесслер (нещодавнiй монах капуцин), I. Мартинович (нещодавнiй монах францисканець) i Е. Кортум (губернський радник). Ложу «Щиросердної людини» планувалося створити як «материнську ложу» (замiсть «Фенiксу») iз статусом Провiнцiйної ложi для створення нової системи масонських реформаторських лож у рiзних регiонах Австрiйської iмперiї.

Новий указ iмператора Йосипа II 11 грудня 1785 р. проголошував, що в кожному адмiнiстративному центрi Австрiйської iмперiї могла працювати лише одна масонська ложа, а її керiвники повиннi були узгоджувати дiяльнiсть ложi з полiцiєю, повiдомлюючи їй про кожну майбутню масонську роботу. Невиконання цих вимог ставили масонськi групи в Австрiйськiй iмперiї поза законом.

Наприкiнцi 70-х – початку 80-х рокiв XVIII ст. керiвники Австрiйської iмперiї зробили кiлька крокiв назустрiч своїм новим пiдданим – русинам-українцям Галичини, лiквiдували в краї крiпацтво, прирiвнявши у правах унiатське духовенство до римо-католицького, затвердили в Галичинi нову систему освiти, вiдкрили унiверситет у Львовi. У 1783 р., за рiк до iнавгурацiї Львiвського унiверситету, до Львова почали з'їжджатися майбутнi викладачi-масони з Австрiї та Швейцарiї, якi обiймали посади на кафедрах Вiденського унiверситету та Вищої медичної школи. До Ради, яку формував викладацький склад теологiчного факультету Львiвського унiверситету, входили масони К. Кресель, В. Ейбель, С. Раутенштраух.

Масони-професори Львiвського унiверситету Г. Бретшнайдер, Б. Гаке, В. Ганн, А. Гiльтенбрант, Т. Кодеш, М. Куральт, Г. Улiх, Л. Ценiмарк, Я. Фiзiнгер, Б. Шиверек брали активну участь у громадському та науковому життi Схiдної Галичини. Е. Кортум написав дослiдження про галицьке дворянство, Б. Ганке – про геологiю Карпат, Б. Шиверек – одну з перших робiт про мiнеральнi води Карпат, I. Мартинович – першу роботу про галицьку нафту. Масони створили у Львовi у 1787 р. знаменитий «Росiйський iнститут» – «Studium ruthenium», в якому могли отримувати освiту мiсцевi українцi. Тодi в «Росiйському iнститутi» викладали масони Я. Фiзiнгер, Б. Гаке, I. Мартинович, I. Фесслер (два останнi читали лекцiї ще й у Львiвськiй греко-католицькiй семiнарiї). У вiденську ложу «Сталостi» був прийнятий закарпатський українець – унiатський священик i заступник ректора Греко-католицької семiнарiї у Вiднi, органiзатор «Studium ruthenium» Михайло Щавницький, який у 1784-1787 рр. був ректором Генеральної греко-католицької семiнарiї у Львовi.