Читать «Україна масонська» онлайн - страница 27

У другiй половинi 70-х рокiв XVIII ст. в маєтку Поповка Сумського повiту сформувався близький до масонського руху лiтературний (парамасонський) гурток «Академiя» А. Палицина (помiщика-лiтератора й архiтектора). Членом «Академiї«були письменники – брати Байкови, А. Станевич, архiтектори М. Алферов i В. Ярославський, художники А. Кардашевський i М. Ушинський.

У 70-80-х роках XVIII ст. i до 1822 р. масонство було особливо популярним серед офiцерiв i генералiв армiї та флоту Росiйської iмперiї. В масонських ложах перебували офiцери гвардiї, армiї та флоту, навiть адмiрали С. Грейг, М. Мордвинов, А. Шишков, П. Пустошкiн.

У 1772 р. вiдкрили похiдну вiйськову ложу «Марса» в частинах росiйської армiї, якi перебували в Ясах у Молдовi (в ходi росiйсько-турецької вiйни). Вiйськову ложу «Мiнерва», що iснувала всього пiвроку, у 1774 р., пiд час росiйсько-турецької вiйни в мiстечку Садогура (Садгора – передмiстя Чернiвцiв), очолив господар Садгори барон П. Гартенберг i польськi масони Ф. Комстадiус та I. Штокман, якi обслуговували монетний двiр. Ця ложа залежала вiд польської ложi «Доброчесного Сармата» та росiйського Союзу єлагiнських лож. Наприкiнцi 1774 р. пiсля укладення миру

з Туреччиною, коли Буковина вiдiйшла до Австрiї, а росiйськi вiйська пiшли з Карпат, ложу закрили. Проте у 1775 р. вона вiдновила свою роботу пiд керiвництвом купця Дьоринга, але вже без участi росiйських офiцерiв.

У 1776 р. у Криму (в Олександрiвськiй фортецi) iснувала масонська ложа (яка, можливо, мала назву «Марс») при Кримському корпусi росiйських вiйськ. Саме в цю ложу було посвячено вiдомого росiйського масона та розенкрейцера Iвана Петровича Тургенєва. З 1779 р. похiдна вiйськова ложа «Марс» вiдновлює свою роботу у фортецi Кiнбурн (сучасна Херсонська область). Ця ложа працювала в союзi «Великої Нацiональної ложi»; Майстром Стiльця був командувач армiєю князь М. В. Репнiн. За iншими вiдомостями, в Кiнбурнi працювала ложа «Вiйськовий союз», що пiдпорядковувалася «капiтулу Фенiкс».

У 1785-1786 рр. вiйськова ложа «Марс» працювала в Кременчуку (Кременчук з 1765 р. – центр Новоросiйської губернiї, залишався «столицею» великого краю до 1789 р., у 1784-1789 рр. був «столицею» Катеринославського намiсництва) i пiдпорядковувалася Союзу єлагiнських масонських лож. Майстром Стiльця ложi став генерал П. Мелiссiно (автор окремої лицарської тамплiєрської системи масонства). Тодi ж, у 1785 р., у Кременчуку було органiзовано ложу «Добрий пастор».

Ще одна похiдна вiйськова ложа «Мiнерва» (1784-1792 рр.) органiзована у 1784 р. в мiстечку Немирiв на Подiллi з офiцерiв Української армiї (частина росiйської армiї, що дiяла на «турецькому» фронтi на Подiллi та в Молдавiї), але у 1785 р. ложа та її члени перебазувалися до Кременчука. У 1787 р. туди прибув i вiдомий нiмецький мандрiвник i лiкар А. Меллер, який взяв участь у роботi ложi. Ложа «Мiнерва» працювала у вищих теоретичних розенкрейцерських ступенях. Її творцями були Iван Федорович Бiлоусов (Бiлоусович) та Iван Володимирович Лопухiн (останнiй керував ложею з Москви як начальствующий Директорiї розенкрейцерiв). Iван Федорович Бiлоусов – лицар-розенкрейцер, колезький асесор не тiльки створював масонський рух у Кременчуку – пiд опiкою I. Бiлоусова у 1785 р. утворили ложу в Харковi, яку очолив розенкрейцер М. Дяков.