Читать «Україна масонська» онлайн - страница 184

У той самий час є свiдчення симпатiй того ж Владики Антонiя (Храповицького) до органiзацiй, якi були створенi за сприяння масонiв – Свiтового об'єднання християнський рух серед молодих людей (YMCA) i Богословського iнституту в Парижi. Антонiй дав своє благословiння цим органiзацiям, брав участь в їх дiяльностi навiть тодi, коли Синод РПЦЗ заперечував проти цього. Критики Антонiя приписують йому участь у роботах ложi «Лафаєт» масонського союзу.

У 20-х роках Антонiй пiдтримав YMCA, але вже у 1930 р., почавши вiйну проти масонiв, звинуватив YMCA, назвавши його «масонським дiтищем». В резолюцiї Архiєрейського Собору РПЦЗ у Карлiвцях з'являється пункт про неприпустимiсть для православних людей зближення з YMCA.

У 20-30-тi роки ХХ ст. серед росiйської емiграцiї почала поширюватися антимасонська лiтература. В книгах Г. Бостунича «Масонство i росiйська революцiя: Правда мiстична i правда реальна», М. Маркова «Вiйни темних сил» та iн. масонство постає явищем згубним для Росiї, пов'язується iз свiтовою єврейською змовою.

У 1921 р. Бюро масонських зв'язкiв перетворене на Мiжнародну масонську органiзацiю (ММО), яка взяла на себе роль координатора мiжнародного масонства. У спецiальнiй заявi (1933 р.) виконком ММО вiдкрито засудив гiтлерiвський режим, а також прихiд до влади фашизму в Нiмеччинi й Iталiї. Французькi масони взяли активну участь у поваленнi фашистського заколоту в Парижi у лютому 1934 р., а масонерiя всiєї Захiдної Європи – в боротьбi проти фашизму на захист Iспанської республiки у 1936-1939 рр. У 1936 р. 16 європейських масонських федерацiй направили лист на iм'я президента США Ф. Д. Рузвельта, в якому зазначалося, що вони, його брати по масонству, вимагають надати допомогу Iспанськiй республiцi та зупинити агресiю Нiмеччини.

У 1937 р. румунський король Карл II видав указ про заборону масонства.

Всi мiсцевi масонськi ложi (у тому числi Велика Ложа Румунiї) були розпущенi (в румунському масонствi були українцi з Буковини та Бессарабiї). У 1938 р. в Польщi прийнято закон про заборону масонських лож i Велику Нацiональну Ложу Польщi (в якiй були масони-українцi з Галичини та Волинi, українцi-масони – емiгранти з Центральної України) було розпущено.

Великим випробуванням для масонiв-емiгрантiв iз Схiдної Європи (як i для всiєї масонерiї) стали роки Другої свiтової вiйни. В цi роки масонськi ложi забороненi в рядi країн (Нiмеччинi й окупованих нею Францiї, Бельгiї, Голландiї, Польщi, Чехословаччинi). В Iталiї, Iспанiї, Угорщинi, Румунiї репресiї проти масонiв почалися ще до 1 вересня 1939 р. Масонiв вiдправляли у концтабори, знищували як «ворогiв нацiї та Рейху», «як спiвучасникiв єврейської змови». У Францiї, Iталiї, Бельгiї масони, якi залишилися на волi, взяли активну участь в антифашистському русi Опору. Антигiтлерiвська позицiя масонських лож полягала у вимозi вiдкриття Другого фронту проти фашистських агресорiв.