Читать «Україна масонська» онлайн - страница 185

У 1945-1947 рр., у зв'язку з гучними перемогами СРСР i «легалiзацiєю» в радянськiй країнi РПЦ, французькi масони росiйського походження стали плекати надiї на вiдродження масонства в Радянському Союзi.

Декiлька десяткiв масонiв повернулося на Батькiвщину, але бiльшiсть iз них дуже скоро опинилися в «архiпелазi ГУЛАГ». Сталiнська дiйснiсть унеможливлювала навiть «пiдпiльну» дiяльнiсть масонiв. До того ж у 1947-1948 рр. у країнах Схiдної Європи («радянських сателiтах») – Чехословаччинi, Польщi, Румунiї, Болгарiї почалося знищення масонства, яке ледь вiдродилося у 1945 р. (все великi ложi та мiсцевi ложi цих країн були лiквiдованi).

У серединi 60-х рокiв ХХ ст. патрiархи «згасаючого» емiгрантського масонства перейшли з Великої Ложi Францiї у Велику Нацiональну Ложу Францiї. Велика Нацiональна Ложа Францiї (G.L.N.F.) заснована у 1913 р. (до 1948 р. – Незалежна i регулярна Велика нацiональна ложа Францiї) як масонська система, що суворо дотримувалася релiгiйних традицiй англiйського масонства, протистояла радикалiзму Великого Сходу. У 2007 р. в ложах G.L.N.F. налiчувалося близько 24 тис. членiв. Жан Мюрат (представник Великого Майстра Великої Нацiональної Ложi Францiї) стверджував: «Велика Нацiональна Ложа Францiї уособлює особливий шлях. Наш найперший обов'язок – вiра у Бога, Великого Архiтектора Всесвiту – спонукає нас використати iншу методологiю. В той час, як iншi заглибленi в речi конкретнi, сьогочаснi, ми вписуємося в систему iндивiдуальної самоосвiти з метафiзичним вiдтiнком, яка дає нам надiю».

На початок 60-х рокiв ХХ ст. у Францiї брати українського походження входили в об'єднанi росiйсько-українсько-польськi ложi «Астрея», «Гамаюн», «Коперник». З активних членiв цих лож сформувалося коло українських масонiв: А. Корбелецький (масон з 1937 р.), С. Татарула (перший Достойний Майстер ложi «Голос України»), Є. Савчин, Я. Мусянович (Достойний Майстер у 1970-1972 рр.), Л. Гузар, брати А. i Т. Вiрсти, Б. Феденко (Достойний Майстер у 1967-1969 рр.), Є. Белен-де-Балю та iн., якi заснували 17 сiчня 1966 р. Ложу «Голос України» № 117 Провiнцiї «Нейстрiя» (роботи ложi велися шотландським обрядом українською мовою). Ложа «Голос України» почала створюватися ще у 1961 р. й об'єднувала приблизно 25-35 масонiв з Великої Нацiональної Ложi Францiї.

Українська ложа «Голос України» iснує в Парижi i досi. Вона входить в паризьку Провiнцiю «Лютецiя» Великої Нацiональної Ложi Францiї – ВНЛФ. У той самий час росiйськi ложi у Францiї були закритi ще у груднi 1979 р. у зв'язку iз смертю та постарiнням лiдерiв росiйського масонства.

У СРСР «масонської проблеми» не iснувало, проте у 60-70-тi роки ХХ ст. таємно iснували «пiдпiльнi» парамасонськi гуртки езотерика А. Горбовського, вченого-єгiптолога М. Коростовцева, «рерiхiанцiв» А. Сидорова i В. Iванова, теософа i бiолога М. Тимофеєва-Ресовського…