Читать «Україна масонська» онлайн - страница 169

30 квiтня 1918 р. влада в Українi шляхом вiйськового перевороту перешла до гетьмана П. Скоропадського, який лiквiдував республiканськi iнститути, проголосив свою диктатуру у виглядi всевластя гетьмана Української держави. 1 травня 1918 р. гетьман призначив тимчасово виконуючим обов'язки голови Ради мiнiстрiв М. Василенка (Достойний Майстер київської ложi «Астрея», член колегiї Генерального Суду), який склав свiй список мiнiстерств, керiвники яких були в основному масонами. Гетьман П. Скоропадський (можливо, за наполяганням С. Моркотуна) хотiв зiбрати в своєму мiнiстерствi масонських братiв, якi могли би «пройти мiж краплинами дощу» – «лiвий кабiнет, здатний провести помiрну лiву реформу» i таємно допомагати Антантi, перебуваючи у вiдкритому союзi з Германiєю…

М. Василенко закликав до влади масонських братiв, сподiваючись на те, що ще зберiглась єдина масонська структура. Проте соцiальна нетерпимiсть i «українське питання» зруйнували нещодавню єднiсть… Саме тому, звернувшись до масонiв А. Никовського та С. Шелухiна, Василенко отримав вiдмову. Можливо тодi i С. Петлюра вiдмовився пiдтримати «проект» Скоропадського.

3 травня 1918 р. гетьман Скоропадський призначив Федора Андрiйовича Лизогуба новим прем'єр-мiнiстром Української держави (i за сумiсництвом з 3 травня до 8 липня 1918 р. – мiнiстром внутрiшнiх справ i мiнiстром зв'язку). На чотирнадцять мiнiстрiв першого кабiнету гетьманських мiнiстрiв Ф. Лизогуба припадало мiнiмум сiм масонiв (Ф. Лизогуб, Д. Дорошенко, М. Чубинський, М. Василенко, В. Зеньковський, I. Кiстякiвський, Г. Афанасьєв). У другому кабiнетi Ф. Лизогуба на чотирнадцять мiнiстрiв припадало п'ять масонiв (Ф. Лизогуб, Д. Дорошенко, А. Лотоцький, П. Стебницький, А. Вязлов), у наступному «правому» кабiнетi С. Гербеля на десять мiнiстрiв припадало три масона.

Федiр Лизогуб – скорiше «луфтон» (спадковий масон) – був сином i племiнником масонiв – покровителiв Тараса Шевченка. Починав свою кар'єру Федiр Лизогуб як земський дiяч, керiвник Полтавської губернської земської управи. Вiн був iнiцiатором встановлення в Полтавi нового пам'ятника письменнику-масону I. Котляревському. В роки вiйни кадет Ф. Лизогуб працював у Радi земського самоуправлiння при намiснику Кавказу великому князi Миколi Миколайовичi (масонi-мартинiстi). На масонську таємницю Лизогуба вказує його кар'єрний злет в епоху Тимчасового уряду, коли вiн раптово очолив Вiддiл iноземних пiдданих мiнiстерства iноземних справ Росiї та став товаришем (заступником) мiнiстра iноземних справ Росiї.