Читать «Україна масонська» онлайн - страница 158

Влiтку 1916 р. третiй Всеросiйський масонський конвент (Конгрес) Великого Сходу Народiв Росiї поставив на порядок денний пiдготовку державного воєнно-дворового перевороту, негайну змiну режиму в Росiйськiй iмперiї, лiквiдацiю необмеженої монархiї бездарного iмператора Миколи Другого. Деякi лiдери масонства висловлювали iдеї замiни на царському престолi Миколи Другого його братом Михайлом Романовим (близьким до масонських кiл). Масони вважали, що лише повалення монархiї надасть Росiї шанс не тiльки вистояти, а й разом iз країнами Антанти перемогти у першiй свiтовiй вiйнi.

На Конвентi були присутнi й делегати з України: Штенгель, Чебаков, Зарубiн, Прокопович, Василенко, Григорович-Барський… Повернувшись з масонського «з'їзду» до Києва, В. Прокопович заявив своїм київським братам: «Я бачив багатьох, зустрiч з якими була для меня несподiванкою. Масони ходять навколо нас i їх набагато бiльше, нiж можна собi уявити». Досi не ясно, кого на Конвентi 1916 р. було обрано Генеральним секретарем Верховної Ради – О. Керенського, М. Некрасова або А. Гальперiна? О. Керенський вже секретарював у Верховнiй Радi у 1915-1916 рр. пiсля загибелi А. Колюбакiна. Але ясно, що лiдерами «всеросiйського» масонства Великого Сходу напередоднi 1917 р. були С. Урусов, М. Некрасов, О. Керенський, М. Терещенко, А. Коновалов, Г. Львов, А. Гучков та I. Єфремов.

Восени 1916 р. «Великий Схiд Народiв Росiї«вже планував повалення Миколи Другого шляхом арешту в Ставцi або у штабному поїздi (спецгрупа полковника А. Кримова), арешт морськими офiцерами iмператрицi Олександри Федорiвни i насильницьку доставку її морським шляхом до Англiї (спецгрупа командувача Балтiйським флотом адмiрала Непенiна). Змовники-масони «Кавказького центру» сподiвалися замiнити Миколу Другого Великим князем Миколою Миколайовичем (молодшим) за умови затвердження «вiдповiдального мiнiстерства».

До України негайно виїхав О. Керенський, який привiз київським масонам «готову програму» повалення iмператора Миколи шляхом придворного перевороту та продовження вiйни «до переможного кiнця».

Українськi масони не бажали верхiвочної революцiї, а мали на метi повне «викорiнення» самодержавства, реформування iмперiї… Революцiя вже була призначена на першi числа березня 1917 р., а iмперська полiцiя та таємнi служби перебували в цiлковитiй необiзнаностi, полюючи на окремих неблагонадiйних анархiстiв або есерiв, якi вiдвертали на себе увагу завзятих «захисникiв трону».