Читать «Україна масонська» онлайн - страница 146

До Верховної Ради масонських органiзацiй Росiї входили масонськi ложi («полiтичного» масонства Великого Сходу Росiї) українських губернiй. Контроль над дiяльнiстю лож Пiвденно-Захiдних губернiй iмперiї у 1913-1916 рр. вiд iменi центрального масонського Конвенту здiйснював масонський «куратор Пiвденно-Заходу» адвокат Олександр Федорович Керенський. Вiн багато разiв вiдвiдував Київ, Одесу, Харкiв, Катеринослав, вiдкривав новi ложi, знайомився iз станом справ на мiсцях, з особливостями мiсцевого полiтичного життя. О. Керенського в Українi «опiкав» ректор Педагогiчного iнституту В. Прокопович («брат-оратор» однiєї з київських масонських лож).

Єдину масонську органiзацiю Росiйської iмперiї роздирало нацiональне питання. Росiйськi брати, як правило, були непохитними прихильниками «єдиної та неподiльної Росiї«, не уявляли собi української автономiї, а Київ – українською столицею. Розумiючи важливiсть i складнiсть «українського питання», Олександр Керенський у цi роки припускав автономний устрiй для України. Група українських масонiв, яку очолив професор-iсторик Михайло Грушевський, вбачала можливiсть iснування демократичної Росiї лише як «рiвноправної федерацiї всiх народiв, що входять до Росiйської iмперiї«, вiдводячи при цьому Українi права конфедеративної держави.

Михайло Грушевський мав авторитет у колах української iнтелiгенцiї, був лiдером масонства в українських губернiях, його думку не можна було проiгнорувати. «Група Грушевського» (частина масонiв київських, катеринославської, чернiгiвської та полтавської лож) викликала роздратування «великоросiйських масонiв», якi стали називати М. Грушевського «українським фанатиком».

Влiтку 1912 р. на масонському Конвентi лож «Великої ложi» Росiйської iмперiї (керував Конвентом М. Некрасов, Конвент орiєнтувався на «Великий Схiд Францiї«), що проходив у Москвi, три депутати вiд України (група Грушевського) виступили проти затвердження запропонованої назви для загальноросiйської масонської органiзацiї – «Великий Схiд Росiї«. Цi депутати не були згоднi з такою назвою, оскiльки в нiй, як їм здавалося, було присутнє «росiйське великодержавство».

М. Грушевський запропонував вилучити слово «Росiя» з назви головної масонської структури Схiдної Європи у зв'язку з прагненням народiв Росiї до полiтичного самовизначення. Незважаючи на те, що М. Грушевського не пiдтримувала переважна бiльшiсть учасникiв Конвенту, масонський Конвент пiшов на компромiс. Вирiшено було змiнити назву головної масонської структури iмперiї з «Великого Сходу Росiї«на «Великий Схiд Народiв Росiї«. На Конвентi були присутнi масонськi делегати вiд лож Києва, Харкова, Одеси…