Читать «Україна масонська» онлайн - страница 144

Iнодi особливо завзятих шукачiв спрямовували на хибний шлях. Так, у 1908 р. начальнику Катеринославського охоронного вiддiлення було надiслане дивне, повне фантастичних припущень розпорядження за пiдписом начальника особливого вiддiлу Климовича: «З 1893 р. масонство всiх країн, яке має на метi повалення державного устрою, об'єднане в одне цiле. Як свiдчать офiцiйнi викриття останнього часу, вся земна куля роздiлена ними, незалежно вiд кордонiв держав, на 77 «трикутних» провiнцiй, об'єднаних у групи. Номери вiд 1 до 26 охоплюють США, Канаду, Центральну Америку з центром у Вашингтонi; номери 27-36 – Пiвденну Америку з центром у Монтевiдео; номери 37-63 – Європу з центром у Неаполi. При цьому провiнцiя № 46, яку називають «Берлiнською», охоплює весь захiдний край Росiї з польським населенням, окрiм Подiльської губернiї, а до складу 62-ї провiнцiї (Катеринославської) входять Румунiя, вся європейська Росiя та Кавказ. Iншi чотирнадцять провiнцiй об'єднують Азiю й Океанiю. Їх управлiння знаходиться в Калькуттi. Всi основнi управлiння групами «трикутникiв» зносяться:

1) з Вищим виконавчим управлiнням у Римi; 2) з Вищим адмiнiстративнiм управлiнням у Берлiнi; 3) з «Верховним делегатом» у справах пропаганди в Ляйпцигу. З огляду на те, що в зазначених викриттях № 62 названий «Катеринославським», можна припускати, що зазначене мiсто або весь район Катеринославської губернiї вiдiграє велику роль в революцiйному русi Росiї щодо органiзаторської дiяльностi».

Як зазначали сучасники, українськi масонськi ложi вважалися найсильнiшими, найчисленнiшими, «найполiтизованiшими» та «найлiвiшими» серед лож Росiйської iмперiї. Вони вiдiгравали важливу роль у виробленнi масонської стратегiї та тактики для всiєї iмперiї.

Масонських братiв в Українi (українських губернiях Росiйської iмперiї) на сiчень 1917 р. було 300-400 осiб. В Українi перед революцiєю 1917 р. масонськi ложi були найбiльш впливовi в Росiйськiй iмперiї. Лише в Києвi до 1917 р. було близько 15 масонських лож рiзних напрямiв… Близько 30 лож було в мiстах Правобережної України, Малоросiї та Новоросiї. На той час у всiй Росiйськiй iмперiї (без українських губернiй) до 1917 р. налiчувалося близько 50 масонських лож.

Масон Микола Вiссарiонович Некрасов згадує: «…за численнiстю органiзацiї не гналися, пiдбирали людей морально та полiтично чистих, окрiм того та бiльш за все – таких, якi мали полiтичний вплив i владу».

Тактика росiйського масонства 1906-1917 рр. була тактикою «захоплення влади людьми, якi спiвчувають масонству», тактикою «просочування» в усi громадськi структури, що використовувалися як провiдники масонського впливу. Крiм створення таємних лож, масонство в Українi та Росiї контролювало багато органiзацiй, наукових товариств, мiстичних гурткiв, що виникли як гриби пiсля дощу, пiсля жовтневого Манiфесту 1905 р. («Товариство Маяк», «Лiга Освiти», «Унiверсальна Лiга», «Товариство народних унiверситетiв», «Лiга прав людини», «Лiга свободи совiстi», «Лiга дружнього союзу солiдарностi», «Росiйська Морська Лiга», «Технiчне» i «Вiльне економiчне» товариства, «Союз мiст», «Земмiст», «Товариство шкiльної освiти», «Товариство освiти та виховання дiтей з вiдхиленнями в розвитку», «Товариство дошкiльного виховання», «Товариство сприяння позашкiльнiй освiтi», «Товариство тверезостi»)…