Читать «Україна масонська» онлайн - страница 148

З початку ХХ ст. масони знайшли шлях до влади… До 1917 р. це були «еволюцiйнi» шляхи, заснованi на широкiй масонськiй протекцiї та поступовому «просочуваннi» у владу. Михайло Грушевський писав: «Масонська органiзацiя працювала широко, вона реалiзувала свiй давно прийнятий тактичний план – при всякого роду полiтичних можливостях використати свої зв'язки та проводити своїх людей на впливовi пости. Замiщення вищих позиций – i столичних, i київських… стояли в очевиднiй зв'язцi з масонською органiзацiєю…».

Масони мали на метi встановлення буржуазного демократичного суспiльства, обмеження або повалення монархiї. З перших своїх крокiв вiдроджене на початку ХХ ст. росiйське масонство Великого Сходу набуло опозицiйного стосовно царського режиму характеру.

З 1905 р. масони України вели постiйну кампанiю критики Миколи Другого, а в подальшому i найбiльш одiозних царських фаворитiв-адмiнiстраторiв: Трепова, Протопопова, Сухомлинова… i звичайно ж Распутiна.

Лiберальна преса була важливим знаряддям масонської пропаганди.

«Лiва» преса передруковувала виступи масонiв-»думцiв» i «земцiв», критикувала Распутiна i «распутiнщину», царських наближених, руйнувала мiф про непогрiшимiсть помазанника царя Миколи «останнього». Тисячi пiдцензурних поштових карток, листiвок i статей висмiювали «распутiнщину», владну царицю – «нiмкеню Алiсу», слабкого царя «Нiколашу»; готувалися новi розкриття iмперської влади Українськi масони намагалися попередити або хоча б послабити хвилю антисемiтизму, що зростала в країнi. Антисемiтську «карту» в боротьбi проти демократiї використовували деякi царськi чиновники та «правi» росiйськi партiї, роздмухуючи у 1913 р. так звану справу Бейлiса. Захист Бейлiса проводився адвокатами-масонами Зарудним i Григоровичем-Барським.

У 1914 р. в Києвi створена Обласна Рада масонських органiзацiй спрямування «Великий Схiд» (автономна масонська Провiнцiя для українських лож). У своїх показаннях у застiнках НКВД А. Никовський стверджував, що перед революцiєю лише в Києвi було 15-20 масонських лож, а в числi членiв обласної Київської Ради масонських органiзацiй були Ф. Штейнгель, С. Єфремов, М. Грушевський, Є. Шольп, I. Полторацький, А. Чебаков…

Загальне число членiв «Великого Сходу Народiв Росiї «у 1917 р. доходило до 600 осiб, якi були об'єднанi приблизно в 50 ложах. Якщо ж додати до цiєї цифри ложi шотландського масонства, таємничi українськi ложi та ложi окультного характеру (розенкрейцери, мартинiсти, фiлалети, тамплiєри), а також пiдданих Росiйської iмперiї – членiв зарубiжних лож, то, за оцiнками спецiалiстiв, виходить, що у передреволюцiйнi роки в Росiї дiяло до 1500-1800 масонiв.

Розглянемо склад масонських лож в Українi системи «Великого Сходу». Приблизно у 1906-1909 рр. в Києвi затвердилася масонська ложа вищих ступенiв «Київська зоря – Правда» (очевидно спочатку – ложа «Великої Ложi України», яка з 1909 р. була в системi Великого Сходу Росiї).