Читать «Україна масонська» онлайн - страница 112

«Фiлiки Етерiя» дiяла в Одесi до весни 1821 р., а «Одеське грецьке фiлантропiчне товариство», що змiнило її, iснувало в Одесi з лiта 1821 р. до середини 1851 р. (з перервами) i було своєрiдним «офiцiйним прикриттям» для одеської масонської «Анатолiйської ложi».

Революцiя у Пiвнiчнiй Америцi та Велика Французька революцiя дали потужний поштовх для боротьби за свободу i незалежнiсть Грецiї, яка понад 300 рокiв знаходилася пiд владою Османської (Турецької) iмперiї. У 1796 р. грецький патрiот i масон Рiгас Велентiнлiс створив перше грецьке таємне товариство «Етерiя» для боротьби за свободу Грецiї.

На Керкiрi (одному з грецьких Iонiчних островiв в Адрiатицi) у 1771 р. iталiйськими масонами мiста Верони була заснована масонська ложа «Великого Сходу», що пiдпорядковувалася Великiй ложi Iталiї. В «надрах» цiєї ложi визрiвала iдея про необхiднiсть об'єднання всiх грецьких земель для створення незалежної Грецiї. У 1797 р. сiм Iонiчних островiв, що входили в Венецiанську республiку, були захопленi французькими вiйськами, а у 1798 р. мiсцева масонська ложа, яка затвердилася пiд новою назвою «Фiлогенос Стоа» (Любовi до Нацiї), виступила проти французької окупацiї, ставши «базою» грецьких патрiотiв. Французька окупацiйна влада заарештувала та засудила до страти Майстра цiєї ложi графа Антонiо Каподiстрiя (Капо де Iстрiя), а архiв ложi конфiскувала та вивезла в Париж.

Син Антонiо – Iоанiс Каподiстрiя (1776-1831 рр.), який закiнчив Падуанський унiверситет i став масоном, вiтав росiйський флот адмiрала Ф. Ушакова i контр-адмiрала масона П. Пустошкiна, який звiльнив вiд французьких вiйськ жителiв грецьких островiв. На островi Корфу влаштувався росiйський експедицiйний корпус, а повноважний посол граф Моченiго став вiйськовим губернатором островiв. У 1800 р. пiд протекторатом Росiї та Туреччини створена нова грецька держава – Республiка Семи поєднаних Островiв. Антонiо Каподiстрiя став першим президентом Сенату Республiки, а його син Iоанiс – головою мiсцевої мiлiцiї. Iоанiс закликав грекiв до боротьби за свободу «Великої Грецiї«i створив на Корфу парамасонську ложу «Товариство друзiв»; легальною фiлiєю ложi стала «Фiломузон Етерiя» (ложа, заснована у Вiднi), таємною – «Фiлiки Етерiя». У 1803 р. прийнята конституцiя Республiки Семи Островiв (одна з найдемократичнiших на той перiод конституцiй, розроблена за участю I. Каподiстрiї, за якою право обирати та бути обраними до органiв влади набули не лише дворяни, а й заможнi представники торгово-ремiсничого класу. На кожному островi створювалася Генеральна рада, яка обирала депутатiв Сенату Республiки з 15 осiб).

Тодi ж I. Каподiстрiя призначений державним секретарем Республiки з iноземних справ, торгiвлi, судноплавства, комерцiї й освiти, а у 1806 р. – Генеральним Секретарем (Канцлером) Iонiчної держави i правителем Республiки. Але коли французькi вiйська вдруге захопили острови (1807 р.), I. Каподiстрiя змушений був емiгрувати до Росiї, де вiн отримав чин статського радника i став фактично росiйським мiнiстром iноземних справ (з 1815 р. статс-секретар iноземних справ). Хоча Каподiстрiя був масоном i негласно вiдвiдував росiйськi масонськi ложi, вiн писав iмператору Миколi Першому, що нiколи не належав до жодного таємного товариства. Бiльше того, Каподiстрiя був впливовим членом загальноєвропейського масонського верховного керiвництва. Пiсля перемоги грецької революцiї (1827 р.) «республiканець» I. Каподiстрiя стає президентом Грецiї з «королiвськими повноваженнями» (його посада називалася «кiвернетiс-кормчий»).