Читать «Україна масонська» онлайн - страница 110

У ложi «Понт Евксинський» були представленi також «вiльнi професiї«. Плануванням мiста займався художник i архiтектор – француз Франсуа Шааль. Серед братiв-масонiв були архiтектори Гартвiг, Л. Станцанi, художник I. Штицин. Вiдомi члени ложi В. Лемох – професор музики з Богемiї; музикант Марибо; видавець першої одеської газети «Месаже де ля Русi мерiдiональ» (вийшла 1 квiтня 1820 р.), Олександр Гiбаль – викладач французької мови в рядi одеських навчальних закладiв – також був масоном.

Найбiльшу кiлькiсть масонiв (близько 40 братiв) ложi «Понт Евксинський» становили французькi, швейцарськi, грецькi, iталiйськi, нiмецькi купцi, серед яких впливовими фiгурами були: Ф. Лагорiо (вiце-консул держави обох Сицилiй), Е. Гогель, Л. Сiкард, Ж. Дево…

Одеська ложа «Понт Евксинський» була, можливо, найдемократичнiшою та «найбiльш європеїзованою» ложею в Росiйськiй iмперiї на початку ХIХ ст. В нiй до масонських «робiт» був залучений єврей Х. Глюксберг. В одеськiй ложi можна було зустрiти ремiсника (А. Гутiар) i простого викладача французької мови (I. Мейсоне), якi засiдали поруч з родовитими та багатими князями i графами.

Про аристократiв – «братiв» ложi «Понт Евксинський» – необхiдно сказати окремо. Крiм вже ранiше вказаних представникiв родової знатi, в ложi працювали або вiдвiдували одеську ложу граф Г. Ченишев (поет, драматург, дiйсний таємний радник), князь П. Трубецькой (поручик, ад'ютант головнокомандувача 2-ю армiєю масона генерала Беннiгсена), князь Г. Кантакузино (полковник, також ад'ютант головнокомандувача 2-ю армiєю), князь М. Суццо (господар (правитель) Молдови у 1783-1802 рр., який втiк у 1821 р. з турецьких Яс у росiйський Кишинiв, упорядник ложi «Овiдiй»), князь I. Суццо (син Молдавського правителя), князь А. Iпсилантi (генерал-майор, командир гусарської бригади, у 1821 р. керував грецьким повстанням; предки князя були господарями – князями Молдови i Валахiї), барон М. Сердобiн (позашлюбний син масона князя А. Куракiна), граф Р. де Скаси (надвiрний радник iноземних справ), М. Муравйов-Апостол (штабс-капiтан, ветеран вiйни 1812 р., один iз засновникiв декабристського «Союзу спасiння» та «Пiвденного товариства» декабристiв, учасник повстання Чернiгiвського полку) та його брат С. Муравйов-Апостол (капiтан, ветеран вiйни 1812 р., один iз засновникiв декабристського «Союзу спасiння» та «Пiвденного товариства» декабристiв, керiвник повстання Чернiгiвського полку).

В одеськiй ложi перебував i князь Сергiй Григорович Волконський.

Князi Волконськi – брати Сергiй Григорович (генерал-майор, командир бригади) i Михайло Миколайович (вiдставний бригадир, колишнiй Волинський громадський губернатор) деякий час (у 1819, 1820 рр.) навiть керували ложею «Понт Евксинський», а князь Дмитро Петрович Волконський (учасник вiйни 1812 р., пiдпоручик кавалерiї) посвячений до масонства в цiй одеськiй ложi у 1820 р.