Читать «Війни Міллігана» онлайн - страница 160

Він знов кивнув.

— То хто ти зараз?

— аллен.

— Я так і думав. Передай іншим, що я сказав. І тримай їх у курсі подій.

— Я спробую, але я тут не головний, ти ж знаєш.

Ґері повернувся до офіса й зателефонував своєму другові та колишньому начальнику Джеймсу Курі, молодому громадському захисникові з округу Франклін, щоб повідомити про свою згоду знов захищати Біллі. Безкоштовно.

— Призначені слухання, на яких вирішуватимуть, що буде з Біллі, де його лікуватимуть і хто саме, — повідомив Ґері. — Відділ умовно-дострокового звільнення тільки й чекає можливості знов кинути його за ґрати. Я не можу сам воювати проти Шумейкера та відділу УДЗ. Мені потрібна допомога громадського захисника. Може, твоє бюро формально візьме цю справу, а мене призначимо додатковим адвокатом?

Під час зустрічі, на якій колеги тисли на Ренді Дану та зрештою примусили його відмовитися від роботи з Біллі, Джим Кура сидів мовчки. Потім прозвучало ім’я Ґері, і він одразу зрозумів, що якщо той погодиться — йому знадобиться допомога. На справу, у якій вже було винесено рішення — а в Біллі саме така справа — суд не дозволить витратити більше 100 доларів. Кура не знав більше нікого з юристів, хто б міг узятися за таку складну справу безкоштовно. Тільки такий ідеаліст, як Ґері Швейкарт, міг вступити в цю безнадійну битву лише через принципи. За це Ґері йому і подобався — вони були добрими друзями. Тож тепер, як би він сам до того не ставився, Кура просто не міг йому відмовити.

— Ти маєш рацію. У цій справі забагато політики — жодне інше бюро не погодиться з тобою працювати. Я виділю когось зі своїх людей тобі на допомогу.

Але всі адвокати в бюро громадських захисників округу Франклін відмовлялись — у них була купа своїх справ, а випадок Біллі Міллігана був надто неоднозначним і резонансним, щоб досягти в ньому успіху.

— Такі справи — це твоє, — сказала Курі Джуді Стівенсон. — Від самого початку тобі варто було бути адвокатом Біллі.

Кура зрозумів натяк. Тоді, у 1977-му, Кура призначив Джуді й Ґері займатися справою, що на той момент стосувалася лише кількох зґвалтувань. Скоро вони удвох прийшли до нього в кабінет і сказали, що вище голови їм не стрибнути — це вперше в країні (а може і світі) обвинувачують людину з множинними особистостями, і тиск ЗМІ та політиків неможливо здолати. У той час Кура був начальником бюро і брав лише ті справи, які колеги відразу так і називали: «справи Кури». За них не брався жоден інший адвокат, крім нього — це були клієнти з важким характером, клієнти, що постійно звільняли адвокатів, нервові чи навіть божевільні. Ґері і Джуді завжди вдавалося вмовляти його взяти якусь складну справу, але переконати його взяти Біллі в них так і не вийшло. Тепер Джуді вирішила спробувати ще раз.

Цього разу Біллі хотіли звинуватити в убивстві, і Джон Шумейкер з відділу УДЗ рішуче націлився використати «закон Міллігана», щоб відправити Біллі у в’язницю, щойно суд і Департамент психічного здоров’я його звільнять.

— Ми не можемо дозволити Шумейкеру це зробити, — сказав Ґері.