Читать «Книга імен» онлайн - страница 24

— Мені сказали, що він має магічну силу. — Девід сподівався, що рабин розсміється.

Однак той, не відводячи погляду, кивнув.

— Тут так і написано.

Тоді рабин стиснув камінь у долоні й пошепки проказав по-гебрейськи молитву.

— Ви юдей. Розумієте молитву Шехехіяну? Я щойно подякував Богові за те, що Він дозволив мені дожити до цієї миті.

У Девіда мурашки пішли по спині. Про що він говорить? Чим така особлива ця мить? І який стосунок має камінь Кріспіна до того, що в його щоденнику написане ім'я Стейсі?

Рабин обережно поклав камінь поряд із щоденником. Девід нахилився до нього.

— Ви сказали, він магічний. У якому розумінні?

— Він один із дванадцяти дуже особливих каменів. Девіде, по телефону ви сказали, що не захоплюєтеся релігією, але, сподіваюся, ви знаєте, хто такий Мойсей.

Девід кивнув.

— Це я ще знаю.

— А його брат, Аарон — первосвященик?

— О ні, далі я — пас. — Девід уже засумнівався, чи варто було взагалі сюди приходити. Йому здавалося, що він щораз більше віддаляється від відповідей про імена, а рабин лише відволікає його розмовами про властивості коштовних каменів та про Біблію. Угамовуючи нетерпіння, він випадково глянув на камінь і раптом згадав, для чого передусім зберігав його всі ці роки — агат мав утримувати його від необачних учинків. Тож він змусив себе прикусити язик і слухати, що каже рабин.

— У Книзі Вихід, — вів далі Бен Моше, — написано, що Аарон був верховним первосвящеником — це найпочесніший пост у Давній Юдеї — і що Бог наказав Мойсеєві, щоб той зробив братові три священні вбрання — нагрудник, ефод і мантію.

— Я знову не зрозумів, рабине, — знизав плечима Девід. — Ефод?

— Це інша назва полотняної ризи, яку Аарон надягав для священних обрядів. Але зараз нас цікавить не вона, а нагрудник. — Рабин на хвильку замовк, а тоді продовжив: — Його виготовили саме так, як Бог наказав Мойсеєві. Це був квадрат, зітканий із золотих, синіх, лілових і пурпурових ниток — візерунок склав якийсь художник.

Бен Моше подивився Девідові просто в вічі й пояснив:

— У Книзі Вихід написано: заходячи до найсвятішої частини храму, щоб молитися Богові, Аарон завжди мав носити на серці нагрудник Суду Божого з іменами Дітей Ізраїлю — іменами Дванадцяти племен.

Девід завмер. Імена?

— Ці імена були вигравірувані на дванадцяти каменях, що їх уставили в золоту оправу й пришили золотою ниткою до нагрудника.

Раптом Девід збагнув, куди хилить рабин.

— То ви хочете сказати, що цей камінь — один із тих дванадцяти? — запитав недовірливо.

Рабин узяв агат і підійшов до Девіда.

— Дивіться, що тут сказано.

— Я мало що пам'ятаю з гебрейської.

Бен Моше не звернув уваги на це зізнання. Тримаючи агат так, щоб Девідові було видно, він показав пальцем по черзі на кожну з п'яти крихітних літер, справа наліво. «Нун ней тав ламед юд», — прочитав уголос. — Разом це читається як Нефталим — одне з дванадцяти племен Ізраїлю.

— І для кожного племені був такий камінь?

— Саме так. І всі ці камені були різні. Плем'я Нефталим мало агат — камінь захисту, він захищає людину від необачного кроку або падіння...