Читать «Книга імен» онлайн

Джилл Ґреґорі

Ґреґорі Джилл, Тінторі Карен

Книга імен

Моїй чудовій родині — моєму прекрасному чоловікові Ларрі та надзвичайній доньці Речел.

На згадку про моїх дорогих батьків.

Завжди з любов'ю,

Дж. Г.

Найголовнішому в моєму житті — моєму чудовому чоловікові Лоуренсові, моїм надійним, як скеля, синам, Стівенові та Мітчелу, і завзятій дочці Леслі, яку нам привів Мітч.

К.Т

Думка написати роман народилася ще п'ятнадцять років тому. Ідею подав Джері Левіт, саме він першим розповів нам легенду про ламед-вовників.

Багато людей наставляли й підтримували нас під час написання цієї книги. Ми дуже вдячні всім: Розмарі Ахерн, рабинові Лаурену Беркуну, Жану Доннеллі, Мірні Дозі, Рут Гольдштейн, Ларі Гринбергу, Рахелі Гринберг, Шарлотті Г'юз, Лоуренсу Кацу, Мітчелу Кацу, Леслі Кацу, Стівену Кацу, Ірвіну Коппелю, докторові Патті Некфур, Клаудії Скроггінз, Рае Енн Шарфман, Хайму Сидору, Фонду «Сафед», рабинові Елімелеху Зільберберґу, рабинові доктору Шломо Совіловскі, Дженніфер Вайс, Ребеці Вайс і Маріанні Вілмен.

Ми щиро вдячні за підтримку й ентузіазм трьом особливим жінкам: нашому унікальному редактору, Ніколь Арджірс, нашим відданим агентам, Еллен Левайн і Саллі Воффорд-Джіранд.

У світі мусить бути щонайменше тридцять шість праведників, яких благословила Шекіна .

Рабин Аббає. Талмуд

Пролог

САККАРА, ЄГИПЕТ

7 січня 1986 року

воє чоловіків у темряві копали пісок. Єдиним джерелом світла в печері був ліхтар, що стояв поряд із рюкзаками. Ці кілька печер і могил за п'ятнадцять миль від Каїра виявилися скарбницею пам'яток давньої культури. Саккара, Місто Мертвих, упродовж трьох тисячоліть було місцем поховання царів і простих людей — археологи, мабуть, ще дуже довго не відкриють усіх його таємниць. Так само як і грабіжники.

Сер Родні Дейвіс, — титул рицаря він одержав зате, що відкрив храм Ахенатон з усіма його дивовижними скарбами, — відчув знайомий мандраж. Вони вже дуже близько. Він це знав. Він уже майже торкався долонями крихкого папірусу.

Книга імен. Її частина. Чи й вона вся. Цього він не знав. Знав лише, що вона тут. Мусить бути тут.

Таке саме радісне збудження охопило його на горі Кетеф Гінном в Ізраїлі тієї ночі, коли він знайшов золотий скіпетр царя Соломона. Увінчаний великим гранатом, вирізблений зі слонової кістки, з написом гебрейською мовою, скіпетр був першою вцілілою знахідкою, яка пов'язувала біблійного царя десятого сторіччя до Р. X. з нещодавно виявленими тут фортифікаційними спорудами. Однак Книга імен затьмарила б і це, і будь-яке інше відкриття. Їй було б гарантоване місце в історії.

Він довіряв своїй інтуїції. Як та чарівна лоза, з якою шукають воду або руду, вона вела його, притягувала до безцінного скарбу. І цієї ночі, у цих пісках, якими в давнину ходили царі, сер Родні копав і копав, гнаний жагою відкриття, передчуваючи, як знайде те, чого ще не бачив ніхто від часів янголів і колісниць.