Читать «Проект «Україна». Галерея національних героїв» онлайн - страница 281

А ось на 200-метрівці Яна прийшла першою зі звичним відривом. Плисти окрему дистанцію вольним стилем на цій Олімпіаді вона не стала.

Яна планувала виступити і на Олімпіаді 2008 року в Пекіні, і навіть поїхала в столицю Китаю. Проте її форма не дозволяла сподіватися на який-небудь значний успіх, і тому в запливах вона участі не брала. 24 березня 2009 року в харківському басейні «Акварена» при вщерть заповнених трибунах відбулося «прощання з водою» Яни Клочкової і ще одного видатного плавця – Дениса Силантьєва.

В Україні популярність Клочкової можна порівняти з популярністю Андрія Шевченка. Вона – Герой України, це найвище в країні звання було їй присвоєне в 2004 році. Крім того, вона кавалер ордена княгині Ольги, хреста Слави МВС, ордена «За заслуги»; майстер спорту міжнародного класу.

Чим займатиметься після відходу з доріжок, Яна не знає, але упевнена, що залишиться в спорті. Нещодавно вона народила сина, так що клопоту у молодої жінки вистачає.

Дерюгіна Ірина Іванівна

(народилася у 1958 р.)

Видатна гімнастка, абсолютна чемпіонка світу і Європи з художньої гімнастики, тренер

Ірина Дерюгіна завжди чітко знала, чого вона хоче і як цього добитися. За її власним твердженням, вона ніколи не впадала у відчай і не зазнавала розчарувань. І хоча йшла по второваному батьками шляху, але всього досягла сама. Майбутня чемпіонка народилася в Києві 11 січня 1958 року в родині професійних спортсменів. Для обох життя – це спорт, а спорт – це життя. Іван Костянтинович Дерюгін у молодості серйозно займався плаванням, а потім, «перекваліфіковуючись» у п’ятиборця, завоював у команді олімпійське «золото». Альбіна Миколаївна, навпаки, з п’ятиборства перейшла в художню гімнастику.

Альбіна Миколаївна згадувала: «Я завжди ставилася до Іри, як до інших дівчаток: прийшла – тренуйся. І дійсно, особливих планів щодо неї не будувала – дочка вчилася «на балерину», і педагоги говорили, що у неї велике майбутнє. А їй, виявляється, хотілося стати гімнасткою».

Остаточний вибір між балетом і професійними заняттями гімнастикою Дерюгіна зробила влітку 1972 року, коли її запросили в молодіжну збірну країни.