Читать «Проект «Україна». Галерея національних героїв» онлайн - страница 282

Спортивний характер Дерюгіної допомагав долати будь-які труднощі. У 15 років на своєму першому чемпіонаті СРСР спортсменка зайняла загальне 22-ге місце. Як справедливо вважала мама, Ірі просто не вистачило досвіду. Але перша невдача ніяк не відбилася на подальших планах.

Потім був дебют за кордоном, у Голландії. Ірина дуже хвилювалася, але цей виступ привернув увагу професіоналів світового рівня. Про її манеру виконання, артистизм і старанність багато писала преса, передбачаючи їй зоряний шлях. Юній гімнастці аплодували навіть судді, особливо за вправу із стрічкою, виконану під вальс Андрія Петрова з кінофільму «Бережись автомобіля». Так стрімко почалося воістину тріумфальне сходження до чемпіонського п’єдесталу.

У 1975 році Ірина стала абсолютною чемпіонкою України, вигравши при цьому і всі окремі види програм. П’ять років підряд вона була абсолютною чемпіонкою СРСР. До вітчизняних нагород вищої проби вона додала звання чемпіонки світу і Європи в окремих видах багатоборства 1975 і 1976 років, а потім титул абсолютної чемпіонки світу 1977 і 1979 років (Дерюгіна – єдина радянська спортсменка, що двічі ставала абсолютною чемпіонкою світу) і Європи 1978 року. За цими скупими статистичними даними – величезна праця і натхнення, майстерність і талант, але найголовніше – упевненість у тому, що, навіть покинувши поміст, вона ніколи не розлучиться з художньою гімнастикою. Ірина прагнула нічого не планувати – вона просто крок за кроком, послідовно, спокійно і упевнено йшла до поставленої мети. У 1980 році Дерюгіна закінчила Київський інститут фізичної культури, а через три роки вже була старшим тренером СДЮШОР. З 1988 року вона є віце-президентом Федерації художньої гімнастики України і суддею міжнародної категорії.

У листопаді 1980 року Дерюгіна вийшла заміж за «найкращого футболіста Європи», нападаючого київського «Динамо» Олега Блохіна. 15 січня 1983 року в їх родині народилася дочка Ірина. Останнім часом багато талановитих спортсменів з СНД виїжджають за кордон – просто заробити грошей або назов сім. Через це свого часу розпався і 19-річний шлюб Дерюгіної і Блохіна. Олег виїхав працювати до Греції – кращому форвардові країни тоді не знайшлося місця на батьківщині.

Ірину ж цілком поглинули турботи приватної спортивної школи в Києві. У результаті, як сказала гімнастка в одному з інтерв’ю, «стосунки перетворилися на нудний телефонний роман».

1990-ті і 2000-ні роки в житті Дерюгіної були суперечливими. З одного боку, перебуваючи на посту головного тренера національної збірної України, Ірина разом з матір’ю підготувала двох олімпійських чемпіонок, 11 чемпіонок і близько 30 призерок світової першості; вона є організатором і автором ідеї проведення в столиці України щорічного турніру з художньої гімнастики «Кубок Дерюгіної», згодом – Гран-прі «Кубок Дерюгіної-Нафтогаз». З другого боку, художню гімнастику стрясали скандали, Ірину усували від суддівства і тренерської діяльності. Але так чи інакше, Дерюгіна багато років захоплює і дивує своєю цілеспрямованістю, величезною працездатністю, витривалістю і непохитністю волі. Ірина завжди твердо стоїть на ногах. Колись вона вражала уболівальників спортивною майстерністю, умінням володіти своїм гнучким і пластичним тілом, зберігаючи впродовж всього виступу жіночність і красу, гідну пензля художника. А нині приваблива Ірина Іванівна випромінює упевненість у своїх силах, а за непохитний внутрішній стрижень вона з гордістю носить ще один титул – «справжня леді Сталь».