Читать «Проект «Україна». Галерея національних героїв» онлайн - страница 279

Серед ролей Богдана Ступки було немало видатних історичних персонажів – Іван Брюховецький, Іван Мазепа, Богдан Хмельницький, Чингісхан, Борис Годунов, Олександр Керенський. У 2006 році в російському фільмі «Заєць над безоднею» він утілив на екрані образ генсека Бежнєва (Брежнєв без букви «р»), а в 2009 році на екрани вийшов фільм Володимира Бортка «Тарас Бульба», в якому Ступка зіграв головну роль.

У житті Богдана Ступки не раз траплялися моменти, коли йому хотілося все кинути, кудись виїхати, щось змінити в своєму до краю насиченому артистичному житті. Але він розумів, що від тих зобов’язань, які у нього є – Актора і Людини, – йому вже ніколи і нікуди не подітися.

На жаль, багато планів не було виконано, багато ролей не зіграно – через важку хворобу 22 липня 2012 року Богдан Ступка помер. Його поховано на Байковому кладовищі.

Клочкова Яна Олександрівна

(народилася у 1982 р.)

Чотирикратна олімпійська чемпіонка в комплексному плаванні, неодноразова чемпіонка світу і Європи

Подружжя Олександр і Олена Клочкови рано оформили свої стосунки. Вони могли б серйозно займатися спортом, але почалося сімейне життя. Довелося Олександру Васильовичу влаштовуватися на будівництво. Турбот молодятам додало народження 7 серпня 1982 року першої дочки – Яни.

Дівчинка народилася міцною, смаглявою, її часто дражнили «шоколадкою». Під час пологів їй зламали ключицю, але, на щастя, хрящики швидко загоїлися. Природну спортивність у дівчинки підтримували батьки. Батько качав з Яною прес, бігав на стадіоні. Вся родина брала участь і перемагала в конкурсах «Мама, тато, я – спортивна сім’я». Вперше на море Яну повезли в два роки, і її неможливо було витягнути з води.

У чотири роки батьки вирішили віддати дівчинку в секцію спортивної гімнастики. Вдома влаштували турнік, а в секції дівчинка показувала певні успіхи, але секцію закрили. Яну повели на художню гімнастику, але там сказали, що у неї дуже розвинена мускулатура на ногах. У сім років відбувся головний поворот у біографії Клочкової: на вулиці її помітило подружжя Кожухів, Ніна Федорівна і Олександр Омелянович – досвідчені тренери з плавання. Вони звернули увагу на дівчинку, яка мала, на їхню думку, ідеальну постать для плавання, і запросили її на тренування в басейн. Незабаром цей вид спорту почав займати основне місце в житті майбутньої чемпіонки.

Школу Яна закінчила з хорошим атестатом, а в 1997 році талановита спортсменка разом із родиною і тренерами переїхала до Харкова, де можливостей для подальшого зростання було більше. Яна вступила до фізкультурного училища, тренування продовжилися в басейні «Спартак». До цього часу у подружжя Кожухів не було вже ніяких сумнівів щодо славного майбутнього їх вихованки. У 1996 році в Данії на чемпіонаті Європи серед юніорів Клочкова стала срібним призером у комплексному плаванні на дистанції 400 м. Про Яну вже багато говорили і в Україні, і любителі спорту всього світу. Наступного року на такому ж змаганні в Глазго Яна взяла перші місця в комплексному плаванні на 400 і 200 м. У тому самому році взяла участь у чемпіонаті світу в Севільї, де стала другою на 400-метрівці і третьою на 200-метрівці. Комплексне плавання у Яни виходило особливо добре. Виявилось, що вона – спортсменка різносторонніх дарувань, тому і обходила своїх суперниць, коли треба було плисти по черзі різними стилями. Крім того, у неї був прекрасний вільний стиль. На чемпіонаті Європи серед юніорів, який проходив у 1998 році в Антверпені, Клочкова знову взяла два «золота» в комплексі. У 1999 році – теж два «золота», але вже на чемпіонаті Європи серед дорослих спортсменів плюс «золото» на дистанції 400 м і «срібло» на 200 м на чемпіонаті світу в Гонконгу. Додала Яна в свою скарбничку і три перші місця (зокрема на дистанції 800 м вільним стилем) на чемпіонаті Європи в 25-метровому басейні (той же 1999 рік). Стало очевидно, що молода українська спортсменка на рубежі сторіч є, мабуть, найбільш сильною «комплексною» плавчихою світу.