Читать «Природа всіх речей» онлайн - страница 94

А може — сердито подумала Алма — Беатрікс хотіла покарати тією роботою живих, покарати після своєї смерті.

Що ж до Ганнеке де Ґроот, Алма незабаром зрозуміла, що то свята жінка. Раніше вона не здавала собі справи, скільки роботи в маєтку виконує Ганнеке. Вона наймала й навчала десятки робітників, стежила за їхньою працею і суворо вичитувала. Завідувала погребами й збором урожаю, так наче вела кінноту за собою через поля й сади. Ганнеке наказувала своєму війську чистити срібло й мішати підливку, вибивати килими й білити стіни, солити свинину й посипати гравієм доріжку, топити смалець і готувати пудинг.

Врівноважена й строга, Ганнеке вміло тримала в шорах заздрощі, лінивство й дурість сотень людей, і, без сумніву, саме завдяки їй у маєтку панував лад після того, як Беатрікс занедужала.

Якось уранці, незадовго після материної смерті, Алма застала Ганнеке за тим, як та вичитувала трьох кухонних робітниць, вишикувавши їх попри стіну так, ніби збиралася їх розстріляти.

— Один добрий робітник замінить вас трьох укупі взятих, — гримала на них Ганнеке, — і повірте мені, як тільки я знайду одного доброго робітника, то в ту ж хвилину вас звільню! А тепер — за роботу, досить ганьбити себе неробством!

— Не знаю, як віддячити тобі за службу, — звернулася Алма до Ганнеке, коли дівчата пішли. — Маю надію, що колись я зможу більше допомагати тоді по господарству, та поки що мусиш робити все сама, доки я розберуся в батькових справах.

— Я завжди все робила сама, — відповіла Ганнеке: в її голосі не було чути нарікання.

— Ну так, Ганнеке, так воно, мабуть, і є. Працюєш за десятьох.

— Твоя матір, Алмо, працювала за двадцятьох. Ще й мусила дбати про твого батька.

Ганнеке вже обернулася, було, до дверей, та Алма взяла домоврядницю за руку.

— Ганнеке, — сказала вона втомлено й понуро, — а що робити, коли дитина проковтнула шпильку?

Не вагаючись і не цікавлячись, чому Алма про таке питає, Ганнеке тут же відповіла:

— Хай дитина вип’є сирий яєчний білок, а матір — заспокоїться. Скажи їй, що, скоріш за все, шпилька вийде через задній прохід, не заподіявши шкоди. Якщо ж дитина трохи старша, хай пострибає через мотузку, щоб прискорити процес.

— А дитина може від такого померти? — запитала Алма.

Ганнеке стенула плечима.

— Може. Але якщо сказати, що робити, й говорити з матір’ю впевнено, вона почуватиметься не так безсило.

— Дякую, — сказала Алма.

Що ж до Ретти Снов, то перші тижні після смерті Беатрікс дівчина кілька разів приходила до Білого Акру, однак ні Алма, ні Пруденс — які старалися нагнати домашні справи — не мали для неї часу.

— Можу вам допомогти! — заявила Ретта, але всі знали, що вона нічим допомогти не зможе.

— Тоді я щодня чекатиму на тебе в твоєму кабінеті в возівні, — врешті-решт, пообіцяла Алмі Ретта, коли від її послуг вкотре відмовилися. — Приходь, коли переробиш усю роботу. Доки ти вивчатимеш дивовижні речі, я розмовлятиму з тобою. Розкажу тобі незвичайні історії, які тебе здивують і розсмішать. Бо я маю просто приголомшливі новини!