Читать «Нові пригоди Ракети на чотирьох лапах» онлайн - страница 38

Джеремі Стронг

Гадаю, що Кріс мав таку саму думку. Він здивовано вигнув брови, але дуже ввічливо запитав місіс Акані, яким чином вона могла б йому допомогти.

— Я впевнена, Крісе, що вам відомі всі тонкощі бігу, тоді як я у цьому нічого не тямлю. Але, дорогенький мій, ви щойно сказали, що ніби натикаєтеся на стіну, намагаючись бігти швидше. Ця стіна не має нічого спільного з вашою швидкістю. Ця стіна лише у вашій свідомості.

Тіну, Кріса й мене це дуже зацікавило. Склалося враження, що ця жінка знає щось важливе.

— Бар’єри у вашій свідомості можуть здаватися величезними і страшними, не кажучи вже про їхню непереборність. І все ж таки страх перед ними навіює вам тільки свідомість.

— Я розумію це, — погодився Кріс. — Але що ж мені з цим робити?

— Я гіпнотизерка, — заявила місіс Акані. — Допомагала курцям кинути курити. З моєю допомогою люди руйнують бар’єри у свідомості і вирішують усі свої проблеми. Минулого місяця до мене прийшла жінка, яка так боялася павуків, що не заходила у ванну, аж поки її чоловік не перевіряв там усі закутки. Я загіпнотизувала її і запевнила, що вона вже не боятиметься їх. Тепер у неї немає таких проблем. Вона навіть купила собі павучка замість домашньої тваринки.

Кріс нахилився і взяв місіс Акані за руку:

— Ви вважаєте, що зможете мені допомогти позбутися мого бар’єра, і я бігтиму швидше?

На це запитання відповів містер Акані:

— Скажемо так, містере Оконджо, вам це зовсім не зашкодить. Якщо нічого не вийде, ви й далі бігатимете, як дотепер. Але якщо гіпноз буде успішний, ваша швидкість зросте.

— Для мене буде великою честю попрацювати над вашим зціленням, — сказала місіс Акані. — І я нічого не братиму за свої послуги. Якщо ви виграєте золото, — це стане для мене найкращою нагородою!

— А через який час почне діяти гіпноз? — запитав Кріс. — За декілька днів я мушу долучитися до інших спортсменів у офіційному тренувальному таборі, а згодом розпочнуться Міжнародні ігри.

Місіс Акані замислилася:

— Це може тривати кілька днів. Усе залежить від того, наскільки міцна стіна у вашій свідомості. Але спробувати варто.

Кріс обдарував її білозубою посмішкою:

— Я упевнений, що це спрацює! — заявив він. — Я просто відчуваю це. Дякую вам, місіс Акані! — Кріс узяв Стрілку за голову й похитав її, від чого в тої аж залопотіли вуха. — Я думаю, Стрілко, що місіс Акані мала б і тебе загіпнотизувати, щоб ВСТАНОВИТИ бар’єр у твоїй собачій свідомості і не дозволяти тобі чинити стільки лиха!

Утрьох вони пішли розпочинати першу сесію гіпнозу. Ну, а ми з Тіною мали своє завдання — підготувати Стрілку до змагань із фризбі.

На жаль, Стрілка вже добряче пожувала мій диск, але Тіна мала ще один. Стрілка щосили смикала повідок, мало не вириваючи мені руку, тож я вирішив відпустити її на волю, і ШУ-У-У-У-УСТЬ! Вона умить зникла. Чесно, це справжня ракета на чотирьох лапах. Я навіть не кликав її назад, бо знав, що вона все одно не повернеться. Ми мусили просто дочекатися, коли вона набігається, вивільнивши бодай трохи своєї невичерпної енергії.