Читать «Нові пригоди Ракети на чотирьох лапах» онлайн - страница 58

За п’ятою спробою Стрілка немовби отямилася. Вона обігнала псів Чарлі, схопила фризбі і принесла його назад попри те, що на неї напали дві ельзаські вівчарки. Зчинився шалений гавкіт, і бійку довелося розбороняти.

— Тримай свою шавку під контролем, — розлючено засичав Чарлі.

Суддя суворо на нього глянув:

— Юначе, цей напад був явно спровокований двома вашими собаками. Дивіться, щоб вас не дискваліфікували. Зараз буде остання спроба. Дві собаки мають по два очки. Нехай переможе найкраща. На старт! Увага! Шусть!

Я не повірив власним очам. Чарлі зробив це знову! На землю прямо перед Стрілкою упав кусень шоколаду. Вона нахилилася й обнюхала його, тоді як собаки Чарлі погнали за фризбі.

— Біжи, Стрілочко, біжи! — заволав я. Вона глянула на мене, тоді на ельзаських вівчарок, що зникали вдалині, ще раз зміряла поглядом шоколад, і помчала ловити фризбі.

— Біжи! — кричав я їй услід, а Чарлі стояв і підсміювався:

— Гурр-гурр-гурр!

Вівчарки були далеко попереду, і хоч фризбі ще ширяв доволі високо в повітрі, все ж починав поволі опускатися. Вівчарки мчали за ним, а Стрілка потроху їх наздоганяла. Я знав, що вона не зможе підстрибнути так високо, як вівчарки, але вона б могла їх обігнати і вже майже сиділа у них на хвості… але ж і фризбі стрімко летів до землі.

Він падав униз, і та вівчарка, що бігла першою, підстрибнула в повітря, роззявивши пащу, щоб схопити фризбі. Стрілка ніколи в житті не змогла б так високо підскочити, але вона все одно вирішила стрибнути. О, Боже мій! Я затамував подих. Стрілка підстрибнула в повітря, а тоді ще раз підскочила, відштовхнувшись ВІД СПИНИ ЕЛЬЗАСЬКОЇ ВІВЧАРКИ! Вона скористалася вівчаркою, як трампліном, щоб досягти фризбі, схопила його й помчала назад під грім підбадьорливих вигуків!

— Це шахрайство! — лютував Чарлі. — Це проти правил! Ця собака дискваліфікована! Викличте поліцію! Я хочу, щоб цю собаку заарештували за шахрайство!

У натовпі почали реготати, а суддя з суворим виглядом покрокував до Чарлі:

— Юначе, суддя тут я, а не ви, і Стрілка перемогла у цьому змаганні абсолютно чесно. А тепер потисніть одне одному руки, і на цьому закінчимо!

Чарлі мусив потиснути руку мені!

Гурр-гурр-гурр!

Він поплентався додому зелений від люті. Не розмовляв навіть із Шерон, яка дріботіла за ним, примовляючи:

— Чарліку, скажи мені щось, Чарліку!

А Тіна під шумок уже вдруге цього дня мене обійняла. Вона навіть намагалася знову мене поцілувати, але я встиг ухилитися, і їй дістався тільки вершечок вуха.

На цьому все й закінчилося. Кріс Оконджо залишився в результаті із золотою медаллю, світовим рекордом і рештками піци на щасливих бігових шортах. Стрілка здобула дві золоті медалі і кілька неочікуваних шматочків шоколаду.

А що ж у підсумку отримав я? Найкращу в цілому світі собаку, ось що. І найкращу у світі дівчину. (З якою я просто товаришую, а НЕ зустрічаюся.)