Читать «Інтерв’ю з колоритним дідом» онлайн - страница 97

Нептуневич. А прізвище спитали?

Жук. Поки вкутали той ром, він забув своє прізвище. Але культурний — при підтяжках і пальто невиваляне. Виступав: «Я — цар, я раб дружини, я — бог, я черв на древі літератури!» Додому попрохав одвезти на таксі—трояка дав і так жалібно виспівував: «Червоне — то міцне, а чорне — то бальзам» і «Летять, ніби чарки». Я притулив його до дверей, подзвонив — так він і повалився в хату по стойці «струнко». Книгу, до речі, обіцяв подарувати...

Мері. М-да, теж мені класик!

Жук. Свояки! Бурсаки-семінаристи! Але ж та клята кандидата ганяла нас не за програмою! Може, на цьому її зацуцаємо, га?

Базлай. Виключено! Дійде до перевірки, то виявлять, що ми жодного разу в театрі не були, не кажучи про лекції й семінари!

Нептуневич. Треба терміново записатися до університету культури.

Мері. І взяти абонемент до філармонії.

Жук. І всі вечори пропадуть ні за цапову душу.

Інчук. І когда тогда гармонічеськи розвиватися?

Яєчко. Товаришочки! Є ідея! Сьогодні відкривається нічне кафе-мюзікл. Посидимо за столиком до ранку, наберемося естетики.

Нептуневич. А причім тут естетика?

Яєчко. Як? А танці-шманці, музика-співи, актуальний конферанс?

Базлай. Так. Мюзікл — синтетичний жанр.

Яєчко. Ну! І запишемо собі відвідання балету, оркестру, читців-декламаторів. А? Все це входить у мюзіклі

Інчук. Дєвствітєльно!

Жук. Годиться!

Мері. Кльово!

Вустя. Ах, я обожнюю сцену! Там усі мужчини — принци...

Інчук. І ніщіє.

Яєчко. По п’ятірці з носа — і вхід забезпечу. Сьогодні ж і підемо. Бо після впровадження проместетики на коньячному заводі у мене в животі бурлеск, а в роті трагедія!

Нептуневич. А де він цей... е-е... той мюзікл?

Яєчко. На вулиці Гегеля... Поруч!

Базлай. Прекрасно!

Карпо Карпович. Прекрасне, воно завжди поруч...

КАРТИНА ЧЕТВЕРТА

Всі в центрі зали. Карпо Карпович лагодить дісплей. Телефонний дзвінок. Як повелося, ніхто не звертає уваги. Робот бере трубку.

Робот. Слухаю! У нас нарада. Звідки я знаю? (Кидає трубку.)

Базлай (показує конверт). З ВАКу прийшла рознарядка на одну особу. Про це конспіративно повідомила сама секретарка самого...

Всі. Я поїду!

Базлай. Тихо! Поскільки шеф відбув до здравниці художньої інтелігенції...

Нептуневич. Після якої лікуватиметься у Карлових Варах...

Базлай. Маємо самі здійснити добір і влаштування... ікскюз мі... висування кадра.

Мері (кокетує). А чому не кадришки?

Жук. Чує моє серце, почнеться теперки кадриль...

Карпо Карпович. Пропоную кандидатуру конструктора Мар’яни Безвідповідальної. Хто-хто, а вона таки кандидат наук.

Гнітюча тиша.

Інчук (розгублено). Какось при її відсутності... Ігдє вона?

Жук. Та швендяє, як завжди, по заводах...

Базлай (бере ініціативу до рук). Колеги! Пропоную таємне голосування.

Нептуневич. Приєднуюсь до думки шановного Базлая.

Мері. Хоч дізнаємося, хто є з ким інкогніто!

Інчук. Я теж за цю інтертрепацію, щоб не було реанімації.

Нептуневич. Інтерпретацію, щоб не було дискримінації.

Жук. Їй-право, свояки, це по-божому, бо інакше заплюємо одне одного так, що до нових віників не відмиємося!