Читать «Інтерв’ю з колоритним дідом» онлайн - страница 99

Жук. І ти на роги лізеш, ремнгайло малясне?

Яєчко. Та йди хоч у ВАК, хоч під три чорти!

Жук. І піду, в тебе не спитаю!

Базлай. Закликаю до порядку!

Нептуневич. Шановний Жук... е-е... чудова людина... але... е-е... самодур.

Карпо Карпович. Інчука забули.

Інчук. Маю надєжду, що ніхто не посягне на моє безпорочне резюме?

Нептуневич. Реноме.

Інчук. У мене за плечима два вузи...

Яєчко. А перед очима дуля з маком...

Жук. З хама не буде пана.

Інчук. Викликаю на вуаль! (Танцює в боксерській стойці.)

Нептуневич. На дуель.

Карпо Карпович. Ну, пішли наші вгору. І всі по одному на вірьовочці. А про шефа ви подумали?

Всі. О-хо-хо... А-я-яй...

Базлай. Колеги! Мабуть, ми справді... перевищили...

Жук. Розкривай бомагу з ВАКу і побачимо...

Базлай. Це етично?

Нептуневич. (розтинає лезом конверт). Я акуратненько. Так! Так-так-так-так-так...

Жук. Не строчи, як кулеметник! Що?

Нептуневич. Шановні! Що таке ВАК?

Яєчко. Ніби не знаєш...

Вустя. Вища атестаційна комісія.

Базлай. Олімп науки!

Нептуневич. Хе! А тут ВАК — внутрішні академічні курси. Без відриву... З тестами... З програванням виробничих ситуацій...

Карпо Карпович. Влипли, дорогенькі! Ну, я пішов дісплей ладнати...

Базлай. Хвилинку, Карпо Карповичу! Саме ви дали високу оцінку товаришці Безвідповідальній!

Карпо Карпович. Дав.

Всі. Приєднуємося! Одноголосно! За! Згодні!

Базлай. Отже, на внутрішні академічні курси обрано Безвідповідальну.

Жук. Тим паче — молода. Туди їй і дорога!

КАРТИНА П’ЯТА

Всі у центрі зали. Карпо Карпович змащує робота. Телефонний дзвінок. Трубку, як завжди, бере робот.

Робот. Вас ще слухають. Звідки я знаю? Від такого чую! (Кидає трубку).

Карпо Карпович. Ти диви, самопрограмується!

Базлай (показує якийсь документ). Докотилися! Тут вижимки з анонімок на наш СТОП. Маємо вихід — самокритика, бо коли розглянуть без нас...

Яєчко. Буде стрес і вільний час.

Нептуневич. Графологічну експертизу!

Базлай. Документ машинописний, колеги.

Жук. Це діло треба розжувати. Катай бомагу вголос.

Базлай (розгортає папери). Зачитую анонімні вижимки. Перша: «Безпрецедентні інциденти відбуваються в нашій конторі. Так, шановний Базлай, користуючись відсутністю шефа, привласнив найлегший господоговір з впровадження НОПу на м’ясокомбінаті. Користуючись університетськими зв’язками, цей шановний підключив студентів, які й виконали завдання під видом курсових проектів. Який нонсенс, шановні!»

Жук. Нептуневич, собацюра, його легка рука.

Нептуневич. Я протестую!

Яєчко. Протестувати будеш у реанімації.

Мері. Читайте далі.

Базлай. Друга вижимка: «Ніби культурна контора, та складається враження, що всі експерти недовчилися в лікнепі».

Яєчко. Чи не Жук?

Базлай. А він жук! Ось далі: «І всі свояки через дорогу навприсядки. Кумівщину розвели, особливо Яєчко, дитя пивбарів, естетикою займається, а тільки тої естетики, що співає сороміцьких пісень. Є один справжній трудяга, солідний чоловік Жук, але він...»

Нептуневич. Але він пише анонімки в стилі жебрацьких балад!

Базлай (Жуку). Не чекав від вас, колего...

Яєчко. Був колегою, а зараз стане калікою.