Читать «Інтерв’ю з колоритним дідом» онлайн - страница 103

Карпо Карпович. Звичайно, робітників англійських жаль. Робота до душі, навчання, відпочинок — тут ми далеко попереду. Іще б нашу контору розігнати...

Базлай. А причім тут наш скромний осередок прогресу?

Карпо Карпович. Бо трутні ми, їмо державні гроші, а користі з нас, як із цапа кефіру!

Нептуневич. Але ж наш гуманізм, шановний, виключає потогінну систему.

Карпо Карпович. Де той піт, самі гульки, понаплодили міфічних контор, мовляв, держава багата, все витримає...

Нептуневич. І таке говорить проста радянська людина!

Карпо Карпович. А вона не проста, бо — радянська!

Пауза.

Мері. Товариші! Джентльмени! Облиште виробничі суперечки хоча б заради цього святкового експромту!

Всі. Будьмо! На здоровье! Со свиданьицем! Гамарджос! Віват! Прозіт! Банзай! Ура!

Вустя. Божествено! Повторити!

Мері. Браво! На біс!

Базлай. І все ж, будемо відверті — продуктивність праці у них поки вища. Не гаймо ж часу! Ще по одній — і на обідню перерву!

Дзвенять келихи, усі співають «Пісню технокрадів».

Сконструювати з бугая Ми в силі навіть мамонта, Технічна революція Для нас як рідна мама та. З солідними дипломами — Звання щедріші за знання — Зібралися в конторі ми Прогресу дать впровадження. Димить вулканом комбінат... Як вирішить проблему ту? Зростити радим пальмо-сад Для психо-мікро-клімату. Залихоманило завод... Для нас смішні проблеми ті! В цехах крутити вальс-гавот Ми радим для ритмічності. Контора дасть усім одвіт, Як втілити новації, Ще де одвіт, а вже обід В модерній ресторації. Вечерю тягне той обід, Овації, амбіції.... І науковий свій одвіт, Бува, даєм міліції. На хвилі НТР чудес Прикриє нас наука вся, Дорогу сам проб’є прогрес, За прогресивку биймося! Ми — при науці, в цьому суть, Тримаємось на кратері, Допоки нас не відішлють Туди... до альма-матері.

Завіса