Читать «Крижана усмішка» онлайн - страница 35
Андрій Степанович Крижанівський
— Дєвствітєльно… — зачудувався Уркаїнчук.
— Годиться, — підтримав Жук.
— Божественно! — зааплодувала Мері Мусіївна.
— Ну! — заяснів Яєчко, — Сьогодні ж і підемо! Бо в мене після вчорашнього в животі бурлеск, а в роті трагедія!
— Гм… А де він… цей мюзікл? — запитав Нептуневич.
— На вулиці Гегеля… Поруч!
— Прекрасно! — сказав Базлай. Прекрасне — воно завжди поруч…
З ВОЯЖУ
У дружному і злагодженому колективі СНОБу (Спеціалізоване науково-організаційне бюро — реорганізований ТОСТ) сталася приємна подія.
Старший експерт Базлай та економіст-прогнозист Жук повернулися з туристських мандрів по Англії.
— Із щасливим завершенням турне по туманному Альбіону! — пошепки суфлірував Іван Абрамович Нептуневич Уркаїнчуку, який вручав колективний букет.
— Може, мотнутися за чекушкою? — вигукнув інженер-естет Яєчко.
— Спасибі… Зворушені… Мерсікаєм… Але ж робочий день… І ось запальничка для шефа…
— Наш вельмишановний керівник відбув на семінар з проблем ефективності семінарів, а потім візьме активну участь у банкеті на честь відкриття базару дитячої книги, — доповів Нептуневич.
— Тоді пляшки на стіл, містер Жук! А ви, місіс та сери, розбирайте сувенірні авторучки… На жаль, валюти в нас було, як грошей перед получкою!
— На ті чортові фунти фунт лиха тільки й купиш, — загиготів Жук.
— Ах, джентльмени, чому ви не привезли пляшечку віскі? — кокетувала референт по виробничій гімнастиці Мері Мусіївна, розливаючи кминну та зубрівку у пластмасові гранчаки.
— Рибонько моя мила, та ви знаєте, що таке віскі? — сплеснув руками Жук. — Натуральний самограй, та такий смердючий, як у баби Любки у моєму селі, бо жене вона з буряків, але ж і бере по-божому — копійки, А в Бірмінгемі, приміром, сулія віскі — це кохтина, я тільки й ухитрився синтетичний кобеняк на підкладці вторгувати, і ще набір конхвексьйона змикитив своїй тигрі, то вона мене ледь не згризла, бо не влізла у ті конхвексьйони, а як їй втовкмачиш, що на такі габарити не те що в Англії, в Америці, далебі, не видєлують…
— Хай живе!
— Будьмо! Колектив гекнув.
— А як функціонує британський політичний організм у поточний момент? — запитав Нептуневич, розправляючись з полтавським беконом.
— Безробіття, дорожнеча, барикади Ольстера, засилля капіталу, твердолобість торі, хіппі, песимізм, — відповів Базлай.
— О, ви справжній міжнародний оглядач! — пустила бісики Мері Мусіївна. — А екскурсії?
— Тауер, Вестмінське абатство, Грінвіч, Біг Бен, зміна караулу біля Королівського палацу, Гайд-парк, Сіті, — пояснив Базлай, безуспішно штрикаючи кроля виделкою, яка елегантно тремтіла у лівій руці.
— І магазин твіду, — доповнив колегу Жук, відриваючи півкроля впевненою правицею.
— А сервіс, сервіс!..
— Сервізів там, Мусіївно, повно, навіть макітри бачив. — Але дорогувато, — охоче пояснив економіст-прогнозист.