Читать «Крижана усмішка» онлайн - страница 33

— З хама не буде пана! —підтримав Яєчка Жук.

— Я не дозволю! — заверещав Уркаїнчук.

— Цитьте, бісові діти! — кинувся наводити порядок

Карпо Карпович.

— Брек, джентельмени, брек! — замахала руками Мері Мусіївна, — Ми забули про шефа!

— Е-ге-ге…

— Е-хе-хе…

— О-хо-хо…

— Друзі, може, ми справді… той… перевищили? — спитав по паузі Базлай.

— Розкривай бомагу, побачимо, — сказав Жук.

— Я акуратненько. — І Нептуневич пройшовся лезом по конверту.

— Так! — пенсне соціолога ковзнуло по документу. — Так-так-так-так-так…

— Не строчіть, як кулеметник! Що?

— Колеги! — заверещав Нептуневич. — Що таке ВАК?

— А то не знаєш…

— Вища Атестаційна Комісія!

— Олімп науки!

— Хе! А тут ВАК — Внутрішні академічні курси, — Нептуневич скорботно зняв пенсне, — без відриву… На місяць… І з семінарами…

Колектив одностайно поринув у службові папери.

Карпо Карпович посунув до виходу.

— Хвилинку, Карпе Карповичу, — зупинив його Базлай. — Здається, ви дали високу оцінку товаришці Зарембі?

— Згодні! За! Одноголосно! — залементував дружний і злагоджений колектив.

— Тим паче — молода, — закінчив Жук. — Туди їй і дорога…

ПРЕКРАСНЕ — ПОРУЧ

У дружному і злагодженому колективі ТОСТу (Тимчасове об’єднання соціології і техніки — реорганізований ЕКЛЕР) сталася малокультурна подія.

Все почалося з того, що колектив відмовився од семінару з економіки, пославшись на свої заслуги у цій галузі.

— Візьмемо якусь єрунду, — запропонував інженер-стиліст Уркаїнчук,

Зупинилися на естетиці.

Контрольний семінар цінителі прекрасного успішно провалили.

Кандидат мистецтвознавства, яка перевіряла колектив, пішла розлючена, мов королевська кобра. Вона заявила, що колектив впритул наблизився до інтелектуального рівня неодертальців.

Викрутилися лише Базлай та Нептуневич.

Старший експерт зокрема зумів перевести розмову на кінопроблеми, розправився з Антоніоні, потоптався по Брегману і кинув тінь на Фелліні та нашого режисера Леопардюка.

В. о. соціолога зупинив свою увагу на негативних відтінках у цілому пристойних понять “естет” та “інтелектуал”, а також інтуїтивно вгадав автора улюбленої картини колективу “Ведмеді на лісозаготіалях”. На превеликий подив усіх присутніх виявилось, що це полотно має невиразну назву “Ранок у лісі”.

— Треба попередити неприємний резонанс у кабінегі нашого вельмишановного керівника, — вніс пропозицію Нептуневич.

— Але як? — застогнав Базлай. — Наше щастя, що шеф відбув на відкриття закритої вистави, а потім засідатиме в жюрі телеклубу “Для вас, жінки і дівчата!”

— Взяли з дурощів розумову тему, тому і вскочили в халепу, — подав голос інженер-прогнозист Жук.

— Помовчали б! — сказав Базлай. — Вас запитали про Кафку, а ви…

— Ну, одказав, що не відаю навіть, якої воно статі…

— Жах! Ви хоч одного письменника знаєте?

— Знаю! На відміну од вас я знайомий з живим класиком особисто!

— Ви кажете неправду! — виявив принциповість Нептуневич.

— Як на духу! Здибав його біля шинквасу в барі “Галушки”…

— Ну, ну, — зацікавився інженер-естет Яєчко.