Читать «Сини Великої Ведмедиці» онлайн - страница 6

Лізелотта Вельскопф-Генріх

Адамс знову поглянув на Гаррі, отого молодого червоношкірого, що виливав горілку, Мов брудну воду, і на п'яного старого — його батька. Які в них взаємини? Чи все між ними гаразд?

Поки Адамс отак розмірковував, серед картярів зненацька зчинився галас, і Адамс зрозумів, що в Топа більше немає доларів, щоб сплатити картярські борги. Низенький нечупара знову виграв, він кричав і вимагав гроші або коня й рушницю старого, але на таку плату Топ ніяк не міг погодитись, і низенький, розлютившись, хлюпнув в обличчя індійцеві горілкою. Червоношкірий змовчав. Здавалося, він справді визнавав картярські борги як' цілком справедливі. Раптом його ніби щось штовхнуло, і він закивав Гаррі, що сидів на лаві біля Адамса. Той, не поспішаючи, але разом з тим і не гаючись, підійшов до батька і кинув золоті монети на стіл. Не промовивши й слова, він повернувся і вийшов з блокгауза, тихо причинивши за собою важкі двері. За столом знову здійнявся гамір. Малий нечупара згріб долари, сховав у кишеню і заново перетасував карти. Старий Топ лаявся і пив, а потім витяг з-за пояса гаманець і поклав його в заставу, щоб мати право продовжувати гру.

Адамс був схвильований. Він утупився очима в гаманець. Чи приймуть гравці заставу, не перевіривши її? Е, ні, малий відкрив гаманець, зазирнув всередину, і Адамс добре бачив, як він поцупив звідти золоту крупинку й сховав у кишеню. Золоті крупинки! Гаманець золотих крупинок віддав Топ у заставу! Виходить, він таки знає, де родовище золота… Адамса аж жаром обсипало.

І коли хазяїн знову підсів до фермерового. сина, той був уже балакучіший і все розпитував його про обох індійців.

— Ти хочеш знати, звідки Топ родом? Я ж тобі казав, він з племені дакотів, — відповів хазяїн, цього разу вже й собі досить стримано.

— Та що ж я, маленький? — роздратовано промовив Адамс. — Дакотів я знаю. Але мене цікавить, до якого роду з семи вогнищ ради він належить, може, до оглали, як судити з тутешньої місцевості.

— Ти вгадав, мій юний друже. Оглала — дуже вже пасує ця назва до Топа, рід якого походить від «людей, що розтринькують своє майно».

— А ті належать до роду тетон — тобто Селище в прерії, серед них живе і Відпочиваючий Бізон.

— Головний підбурювач проти нас, білих, клятий жрець-чаклун. Авжеж, говорю тобі чисту правду. Ото, коли хочеш мати точні відомості від мене, то слухай: Топ, власне кажучи, зветься Маттотаупа — Чотири Ведмеді. Він колишній вождь Ведмежого братства, що загалом і було так назване за його ім'ям; Ведмеже братство належить до оглали, а оглала — до племені тетон-дакота, де й варить тепер своє чарівне зілля Відпочиваючий Бізон… Я боюсь, що він знову затіяв дуже небезпечну справу і, певно, скоро настане такий же кривавий рік, як шістдесят другий, коли я під час різанини у Міннесоті позбувся своїх чудових зубів.