Читать «Поєдинок з абвером» онлайн - страница 48

…На аеродромі № 15 одержали наказ: «Чотириста дев’яносто восьмій і чотириста шістдесятій бомбардує вальним групам вилетіти для повітряного удару по зазначених об’єктах гітлерівської армії».

Досвіта біля сріблястих «Б-25» вовтузились механіки, заправщики. Потім Ервін вислухав напутню молитву священика й пішов до машини. «Фортеці» злітали одна за одною і брали курс на задану ціль.

Над Словаччиною з хмар вилетіли «месершміти», зав’язали повітряний бій. Машина Ервіна спалахнула. Він увімкнув пристрої вогнегасіння, та полум’я охопило ліве крило. Не можна було гаятись, бо ось-ось вибухнуть бензобаки. Пролунав наказ: «Екіпажу покинув ти літак!» Командир машини Ервін Віслі останнім вистрибнув у люк. Довго не розкривав парашут, щоб не потрапити під кулеметну чергу німецьких винищувачів. Приземлився в лісі; неподалік вибухнула його машина.

Пілот довго блукав хащами з пістолетом в руці. Нарешті, неподалік гірського потоку помітив людину в такому ж одязі, як і він.

— Хелло! З приїздом, друже Лузнер, — впізнав свого товариша Ервін.

— А ви, містер, здається, теж вийшли на кілька станцій раніше, — жартом відповів Говард Леслі Лузнер. — Якщо маєте надійного талісмана, то наці в кращому разі примусять вас чистити нужники в концтаборі.

Насправді ж льотчикам було не до жартів. Станом вище склалося небезпечне. Вони довго блукали лісом, здригаючись від кожного шереху. В Ервіна Віслі був шоколад, Лузнер не встиг вихопити з палаючого літака своєї аварійної пайки. Скромного запасу вистачило на один день.

— Надалі нашим меню буде задубіле від морозу коріння, — похмуро зауважив Лузнер. — Що не кажи, а нас таки добре годували.

— Минулося. Ми викреслені зі списків. Ти добре знаєш, як у нас швидко забувають про збитих льотчиків.

Однак про цих американських пілотів не забули. В район падіння збитих літаків вирушили з Банської Бистриці есесівці і з Нижніх Татр — партизани. Незабаром в горах гітлерівців зустрів загін Морського, Спалахнула сутичка. Луна розносила в межигір’ї татакання кулеметів, гвинтівочні постріли, вибухи гранат, Хоч партизанів було небагато, есесівці не пройшли: месникам допомогли ліс та гірські скелі.

Наступного дня після бою люди Морського знайшли в лісі американців і привели в штаб. Пілоти щиро дякували за порятунок.

— Ми вірні обов’язкові союзників, — коротко пояснив Морський.

Льотчиків переодягли, нагодували. Дивлячись на тарілку з незвичною стравою, Ервін запитав:

— Що це?

— Український борщ, — посміхнувся Микола Люхія, який за дорученням командира взяв американців під свою опіку.

Пілот скуштував.

— О’кей! — вигукнув задоволено.

Під вечір Морський повідомив Центру: «У мене американські пілоти. Вилетіли з Італії бомбардувати гітлерівців і збиті ними над Словаччиною. Віслі Ервін Роберт з Чікаго, армійський серійний номер 16142844 і Лузнер Говард Леслі з міста Пауль Сборо штату Нью Джерсі, армійський серійний номер 4229044. Просять допомогти вернутися на батьківщину».