Читать «Зоряний єгер» онлайн - страница 77

Чекерс подивившись Ігореві просто в очі:

— Що ти пропонуєш?

— Знищувати колонію коралів не можна!

— Тобто не можна злітати?

— Ти уявляєш, які будуть наслідки зльоту? На найменшій іонній тязі середня температура води в радіусі шістдесяти метрів навколо дискольота підніметься до вісімдесяти градусів за Цельсієм. Риби загинуть усі. А коралів у кращому разі вціліє відсотків десять-п’ятнадцять.

— Слухай, Ігорю, — незвично тихо і якось прохально звернувся Роберт до еколога, — а може, колонія виживе, відновиться? Адже за століття існування в неї мала виробитися життєстійкість. Як у тієї баракуди.

— Можливо, якщо це колонія звичайних коралів. Тоді й розмовляти нема про що. А якщо припустити, що це мисляча структура, то на відновлення розраховувати не випадає. Що складніший мозок, то чутливіший він до обширних травм. До того ж корали живуть в ідеальній екосистемі, вони невразливі, давно вже невразливі, а тому не готові до таких невідомих катаклізмів, як тепловий удар. Це буде кінець.

— Коротше кажучи, — задумливо протягнув Чекерс, — є два варіанти: або злітати, або не злітати. Перший ми обговорили — колонія при зльоті, видно, буде знищена. Результат небажаний…

— Неприпустимий, Бобе.

— А якщо ми залишимося… — Пілот пробіг пальцями по клавіатурі комп’ютера і прочитав відповідь. — Система життєзабезпечення дискольота окремо від причепа зможе нормально функціонувати 108,72 діб. Виходить, ми можемо відсидіти на дні ще сотню днів, спостерігаючи корали, а потім однаково доведеться стартувати. Що це дасть?

— Ні, Бобе, сидіти немає сенсу, — похитав головою Ігор. — За три місяці встановити контакт чи довести, що вони напевно позбавлені інтелекту, ми не зуміємо — нам це не до снаги… Скажи, Бобе, є шанс, що за цей час нас устигнуть знайти й підняти без шкоди для коралів?

— Допомога не встигне, абсолютно точно.

— І сигнал нема як дати, — з досадою сказав Ігор. — Це ж треба — не обладнати дисколіт передавачем!

— Ти не маєш рації, Ігорю. Апаратура наддалекого зв’язку важить досить багато, і вона є на причепі. Навіщо перевантажувати дисколіт? Автономно він діє недовго й цілком надійний. Конструктори передбачили все, щоб дисколіт до причепа міг завжди повернутися. Вони не передбачили лише, що екіпаж не захоче злітати.

… В ту ніч корали світилися самі собою, без прожектора. Кольори строкатими хвилями перекочувалися по рифу, злітали на кручі й раптом угорі блякли. Час від часу безладні візерунки починали складатися у щось на кшталт геометричних фігур, але схожість була віддаленою, майже невловимою, і її можна було приписати грі власної уяви. Кілька разів навпроти вікна еколога гірлянди перетворювалися в написане райдужними літерами слово «Надія». І це було дивно, навіть страхітливо: на дні інопланетного океану читати звичайне ім’я земної дівчини. Але Ігор, пам’ятаючи, як напередодні сам виводив ці літери променем прожектора з кают-компанії, розумів, що пояснити явище можна чим завгодно: залишковою флуоресценцією, наприклад, і що будь-яке найфантастичніше пояснення буде значно правдоподібнішим, ніж бачити в переливах осмислені сигнали.