Читать «Томек у країні кенгуру» онлайн - страница 46

Альфред Шклярський

Томекові потемніло в очах. Ноги підломилися під ним. Він швидко заплющив очі, гадаючи, що це жахливий сон. Лише за хвилю, що здалася йому вічністю, почув голос Смуги, який тихо, але твердо сказав:

— Спокійно, тільки спокійно, не треба хвилюватися…

У відповідь почулося глухе, грізне гарчання тигра.

Раптом Томека осяяла ідея.

Адже Смуга не дозволить скривдити його. Він розплющив очі… Тигр змінив положення. Він повернувся до Смуги боком і люто дивився на обох ворогів. На загривку розлюченого звіра шерсть стала сторчма. Він грізно роззявив пащу, вищиряючи білі як сніг ікла.

Томек зрозумів, що трапилося щось непередбачене, якщо тигр перебуває в приміщенні тиру, а не там, де стояла його клітка! Лише тепер він помітив, що бамбукова клітка знаходиться в глибині приміщення, але що за диво?! Дверцята клітки були замкнені. Яким чином тигр вибрався з клітки? Томек хотів запитати Смугу, що це все означає, але не зміг вимовити жодного слова. Смуга помітив, що діється з Томеком, і знову застеріг його:

— Якщо він стрибне на тебе, стріляй! І відразу відскоч убік. Потім біжи до батька за порятунком; а зараз візьми себе в руки й дій спокійно…

Слово «порятунок» відразу протверезило Томека. До нього повернулося цілковите самовладання. Він поглянув на Смугу. Той був без зброї. Долоні Томека сильніше стисли штуцер.

Тигр нетерпляче здригнувся й став бити хвостом об підлогу. Його гарчання ставало щораз грізнішим і голоснішим.

«Це лише бляшанка, велика, дуже велика бляшанка», — переконував себе Томек, прагнучи цілком опанувати себе в цю драматичну хвилину.

Смуга притиснувся спиною до стінки й непомітно посувався в бік хлопця, безперервно заспокоюючи його тихим голосом. Він вирішив будь-що врятувати Томека. Як тільки Томек вистрілить, він стрибне між тигра й хлопця. Таким чином, йому вдасться бодай на коротку мить затримати розлюченого звіра й полегшити Томекові втечу.

Тигр, Мабуть, помітив маневр Смуги. Він подався назад, немовби хотів збільшити собі шлях для розгону, потім притиснувся до підлоги, декілька разів ударив об неї хвостом й зі скаженим гарчанням став напружувати м’язи для стрибка.

Навіть недосвідчений у таких справах Томек не мав жодного сумніву, що бестія готується до стрибка на Смугу. Перед обличчям смертельної небезпеки Томек раптом заспокоївся. Він уже знав, що треба робити. Блискавично звів штуцер. І як тільки мушка опинилась між очима звіра, що аж палали люттю, натиснув курок.

Постріл і гуркіт падіння на підлогу двох важких тіл злилися в один звук. Бо як тільки Томек вистрілив, безстрашний Смуга кинувся всім тілом на тигра. Тепер людина й звір, схопившись у смертельних обіймах, становили жахливе видовище. Декілька секунд вони з запаморочливою швидкістю качалися по підлозі, інколи бронзовий смугастий тулуб тигра притискав людину до підлоги, а інколи над ним з’являлась світла сорочка Смуги.