Читать «Томек у країні кенгуру» онлайн - страница 44

— Який там циклон, — розсміявся боцман. — Це кити танцюють на канаті, який оперізує землю вздовж екватора, й розгойдали море, тільки й усього.

Томек відразу повеселішав. Він зрозумів, що боцман жартує. Адже на екваторі немає жодного каната. Томек уже знав, що в моряків є звичай «хрестити» новачків, які вперше проходять через екватор, тобто влаштовувати різні жарти, розігрувати їх. Тому Томек відразу забув про циклон.

— Напевно, саме зараз проходимо через екватор! — вигукнув Томек, радіючи приходу свого дотепного друга.

— Тримайся, братику, міцно за своє ліжко, «Алігатор» ось-ось зариється носом у воду, щоб пролізти під канатом на екваторі. Аби лишень який-небудь розшалілий кит не вперіщив нас хвостом! Ото була б комедія! — відповів боцман.

— Щодо кита, то це лише жарт, — посміхнувся Томек.

— Ти диви, який мудрий! Тоді знай, що такий «жарт» важить близько двох тонн!

— Ви, звичайно, не бачили китів, які танцюють на канаті, — сміявся Томек.

— Лише тому, що на дворі стало так чорно, як у негра… під сорочкою!

— Я знав, що ви жартуєте, — весело констатував Томек.

— Смійся, недовірку, смійся! А я ж прибіг по тебе, Анджею, щоб ти допоміг нам підняти канат, а то корабель може зачепити його щоглами, — закінчив боцман, жартівливо погрожуючи Томекові пальцем.

— Спробуй тепер заснути, Томеку. Я швидко повернуся, — сказав Вільмовський і спокійно вийшов із каюти.

Та тільки-но вони опинилися в коридорі, Вільмовський відразу з тривогою запитав:

— Що трапилось, боцмане?

— У приміщенні, де ми помістили тигра, хвилі пошкодили ілюмінатор, — офіційним тоном повідомив боцман. — Вода потоком ллється в середину корабля. Тигр кидається, мов скажений. Його треба негайно перевести в інше місце.

Не гаючи часу на з’ясування подробиць, вони побігли до приміщення із тваринами, перестрибуючи по кілька сходинок відразу. Становище було досить грізне. У приміщенні, де був тигр, набралося вже багато води, яка при кожному крені корабля обливала знервовану тварину. Двоє матросів намагалися заткати ілюмінатор мішками. Переконавшись у марності їхніх зусиль, Вільмовський наказав:

— Залиште ілюмінатор! Просуньте через клітку жердини. Спробуємо спочатку перенести клітку з тигром в інше місце, а потім полагодимо пошкодження.

Смуга й двоє матросів просунули через клітку з тигром міцні бамбукові жердини, а Вільмовський ножем перерізав линви, якими клітка була прив’язана до кілець у підлозі. У цей момент вода з подвійною силою ринула у відкритий ілюмінатор. Тигр із гнівним риком рвав кігтями бамбукове пруття клітки, намагаючись вибратися з води, що заливала її. З великими зусиллями матроси перенесли клітку з тигром до іншого приміщення, відтак зайнялися лагодженням пошкодженого ілюмінатора. Відтоді, як Вільмовський вийшов із каюти Томека, минуло щонайменше дві години. На превелику свою радість, Вільмовський застав сина в обіймах міцного сну.

Буря почала стихати тільки вранці. Щоправда, хвилі ще перекочувалися через корабель, а вітер час від часу вдаряв у борти, немов тараном, але безпосередня небезпека минула. Лише тепер частина екіпажу й Вільмовський змогли трохи відпочити.