Читать «Смак свіжої малини» онлайн - страница 59
Ізабелла Сова
— Слухаю, — прохарчала я.
— Доброго дня, я телефоную у справі оголошення. Чи це ще актуально?
— Звісно. — Я стала розпачливо роззиратися в пошуках аркушика, який написала мені Йолька.
— Це добре. Чи ви маєте закінчену освіту?
— Так, за два тижні захищаю диплом.
— Ясно, чудово. Коли б ви могли завітати до нас на співбесіду?
— Зараз, хвилинку… — «Нині я труп, тому відпадає». — Завтра, але по обіді.
— Чудово. Запишіть адресу.
— А я могла б дізнатися, що це за робота?
— Ми юридична фірма й шукаємо спеціалістів з управління. Таких, як ви.
— Я не маю надто великого досвіду, — бовкнула я.
— Не страшно. Ви здобудете його в нашій фірмі.
— Якщо так, то диктуйте адресу.
Я записала назву фірми: «S amp;MG». Зараз помордуюся над резюме, але спершу домучу кефір.
— Малинко? — Це бабуся. Що могло трапитися?
— Привіт, бабусю. Що трапилось?
— Швидко включи телевізор… — «Добре, що тут немає мами, зараз ми почули б: Треба казати „ввімкни, а не включи“».
— Який канал? Ну, вже. Наразі крутять реклами. Бабусю, що відбувається?
— Сама побачиш. Боже, яка ганьба, — прошепотіла бабуся й поклала слухавку.
Я в напрузі сиділа напроти телевізора. Зрештою реклами закінчилися. Ведуча «У ході розмови» оголосила наступного гостя: «Вітаймо Гелену. Гелена, незважаючи на вишукану зовнішність, не була щасливою з чоловіками». Загриміли оплески. І на сцену вийшла моя мама.
Гелена, нещаслива в коханні
Того, що я згодом побачила, либонь, не забуду до кінця своїх днів. Моя мама, наквацяна по кінчики вух, з гідністю опустилася в крісло.
— Гелено, розкажи нам, ким був твій чоловік.
— Будівельним техніком, а поза тим свинею, шахраєм і неробою, — вивалила одним духом моя мама. Серед публіки почулися смішки, мама залишилася незворушною, зате я відчула, як у мене палають щоки.
— Чому свинею?
— Ви маєте рацію. Свиня — це заслабке визначення. Свиня не є двоєженцем, не покидає малолітніх дітей, не зникає серед білого дня.