Читать «Смак свіжої малини» онлайн - страница 120

Ізабелла Сова

— Бо я себе якось дивно почуваю, — я знов обмацала голову.

— Бодун? — підказала Евка.

— Ні, я пила тільки шампанське. Що ж це може бути?

Грип? Ні, бо в мене не викручує кістки. Може, це пухлина мозку, як у Клюски? Але чи відчувала б я тоді спокій? Власне, спокій і щось іще. Вже знаю, відсутність порожнечі! Її немає, немає. Вона просто зникла, без сліду!

* * *

— І яке це відчуття? — запитав Емек. Ми сиділи на кухні, приклеєні одне до одного, як дві пластилінові кульки. — Приємне?

— Радше дивне, як щойно протезований зуб. Увесь час торкаєшся язиком до місця, де раніше була ямка, намагаючись звикнути. І знаєш що?

— Знаю, — закінчив Емек. — Тобі трохи бракує тієї порожнечі.

2.01. Я відчула ще щось. Урешті, вперше за сотню років — що я кажу, за тисячу! — я відчуваю себе завершеною цілісністю. Самодостатньою. Незалежною. Вільною, як метелик.

— Це означає тільки одне, — виснував Лешек після довгих роздумів. — Що ти нарешті зустріла свою половинку. Справдешню половинку банана.

5.01. Що робить амбітна аспірантка на початку нового тисячоліття? Коли інші люди й надалі перетравлюють святковий біґус і говорять про опіки від петард, амбітна аспірантка згрібає до торби всі читацькі й вирушає в похід по бібліотеках.

— Доброго дня. Я хотіла б продовжити квиток.

— Прошу паспорт, старий квиток і заліковку, — продекламувала бібліотекарка. — Коли ви записувалися?

— Наприкінці вересня.

— Від того часу щось змінилося?

Чи щось змінилося? Мама одержала розлучення й заручилася з Губкою, Ірек утік до Німеччини, Йолька вийшла за Яспера, Евка зустріла велике кохання, Лешек зустрів велике кохання, Анка зустріла велике кохання, я зустріла велике кохання. Ну і не відчуваю порожнечі. І надалі.

— Ви мене чуєте? Я оговталася.

— Прошу?

— Ну, може, адреса, місце праці, цивільний стан…

Я глянула Емекові в очі. Він усміхнувся так, як це вміє тільки він.

— Ні, все по-старому.

Примітки

1

Домовились (англ.).