Читать «Фіолетова загибель» онлайн - страница 85

— Облиш її, — напівголосно сказав Фред, поклавши руку на плече Клайдові. — Це як прийшло, так і зникне. Я знаю. Давай краще візьмемося за одну справу. — І він звівся на рівні ноги, великий і важкий.

— Яку справу? — здивовано спитав Клайд, все ж таки підводячись слідом за ним.

— Ходімо до палатки Джеймса. Я думаю, що вона вже добре вивітрилася після того, як ти виніс звідти й спалив плісень.

— А навіщо? — знову здивувався Клайд.

— Ну, хоч би для того, щоб подивитися, чи все там гаразд. Тоді переселимо її туди, — він кивнув головою на Меджі. — Мені, знаєш, не дуже подобається спати просто неба.

Клайд несхвально поглянув на Фреда, але нічого не сказав. Кинувши ще один співчутливий погляд на Меджі, яка все ще плакала, він пішов слідом за Фредом до палатки Джеймса.

Перед тим як увійти до палатки, Фред обійшов її навколо й підняв з усіх боків полотнища.

— Так буде краще, не лишиться отого запаху, — сказав він задоволено, побачивши, як вітерець продуває палатку наскрізь. — Чорти його знають, може, там усе просякнуто отим смородом?..

Вони обережно ввійшли до палатки. Ні, ніякого запаху де лишилося. Речей Джеймса не було, мабуть, він переніс їх до Клайда. За долівку правила циновка, на якій перед тим стояли блюдця з плісенню. Від них на циновці ще були помітні сліди.

— Вона теж тут не потрібна, — впевнено сказав Фред і нахилився, щоб узяти циновку й викинути її з палатки.

Але Клайд спинив його:

— Зажди, давай обдивимося спочатку. Гм, дивно…

— Що саме?

— Дивись!

На циновці, біля вм’ятин від блюдець, не було ніяких мертвих комах. Вони зникли. Але ж Клайд лише вчора ясно бачив мертвих мурах, метелика, що впав біля блюдця. Всі вони нерухомо лежали навколо блюдець із згубною плісенню, створюючи немов концентричні кола чи дуги. Лежали, витягнувши голови й щупальця до плісені. Тепер їх не було.

— Всі мертві комахи зникли, — коротко кинув Клайд, показуючи на циновку. — Хіба ти не бачиш?

— Нічого не розумію, — роздратовано відповів Фред. — Може, ти розтоптав їх…

Клайд заперечно похитав головою. Коли б він їх розтоптав, так лишилися б сліди. Крім того, він лише підбіг до циновки, схопив блюдця й виніс їх. А мертві комахи, що рясно усипали циновку, залишалися в палатці. Що трапилося з ними?

— Може, ти їх бачив ще позавчора, а після цього їх викинув Джеймс? — припустив Фред, побачивши, як стурбовано озирається Клайд.

— Можливо, звичайно, хоч і неймовірно, — відповів той задумливо. — Запідозрити Коротуна в надмірній обережності я не можу, але навряд чи він затримувався б у палатці для того, щоб збирати мертвих комах. Зазирнути, поглянути, як іде справа, це зрозуміло! Але підбирати комах… ні, тут щось не те…

Фред здивовано дивився на Клайда.

— Невже це так важливо? — спитав він нарешті. — Чи є тут ці мурашки й інша дрібнота, чи немає, хіба не все одно? Якщо Джеймс, як ти кажеш, не викинув їх, тоді можна придумати ще купу різних пояснень.

— Наприклад?

— Ну, припустімо, що їх зжерла якась інша тварина, — хіба мало хто міг залізти в палатку? Хоч би кролики, їх тут сила-силенна!