Читать «Елементал» онлайн - страница 42

___________________

* Скорочення від «непредставлений».

Мені нічого не лишалося, як і собі не по спішати: розрахувавшись з офіціантом, я до палив сиґарету, тоді повагом, перевальцем пішов до ліфта. Тут мене терпляче очікував неп, і ми спустилися вниз, туди, де на слизькій бруківці ковзалися непідковані блохи.

Недалечко від того місця, де колись німець чудопал Руст посадив свого літачка, безпе решкодно подолавши всі кордони, стояв антрацитовий джип могила, і тільки тут неп чемно, але з гідністю відчинив мені задні дверцята.

Я сів поруч із вишукано костюмованим джентльменом, розуміючи, що це, нарешті, і є Ібрагім, а неп скочив на переднє сидіння, де за кермом сидів його цілковитий аналог, точні сінька копія, що дозволило мені відразу охрес тити цих близнюків Смітом і Вессоном.

- Поговоримо тут, коротше, - сказав Ібрагім, - тут, коротше, найнадійніше місце, коротше, а готелі, та ще такі, як «Росія», корот ше, завжди були кублами фіскалів. - Заледве не після кожного слова він встромляв оте «коротше», хоч від того виходило вдвічі довше.

Та я був згоден із ним, що розмовляти в «могилі» набагато безпечніше.

Вессон розвернувся убік Москви ріки, викермував на набережну, з його лінькуватих рухів було видно, що він просто катається. І хоч до північної столиці майже докотилося літо, на ньому, як і на Смітові, полискувала лайкова бобочка. Я їх розумів: самому доводиться іноді зодягатися не до сезону, коли, кров з носа, потрібні кишені.

- Коротше, - вів далі Ібрагім, - ми тобі підібрали хазу, коротше, квартиру, бо в готелі добре тільки курей топтати. Але й на хазі ти не засидишся. Бо ми вже, коротше, багато знаємо.

Якщо Путята не водить за носа Руслана*, то ми… - Він раптом затнувся, зайшовши далеко зі своїм «коротше», і заткнув рот сигаретою.

Мені хотілося підказати йому, що для зручности найліпше було б називати цих людей Смітом і Вессоном чи, оскільки ці імена вже роздано, - Мініним і Пожарським. Або ще краще Путятою і Вишатою. Але Ібрагім був далекий від цих харків макогоників.

- Коротше, - сказав він, - ми знаємо, де той об’єкт. Ху… Поганий, коротше, об’єкт.

П’ять чоловік охорони, коротше, зі стволами, а нам, ти знаєш, стволів не можна. Добре тільки те, що об’єкт далеко за містом.

- Що ж тут доброго? - спитав я.

________________________

*Автор просить читача не вбачати тут натяку на Володимира Путіна, який на той час працював у ФСБ, та Руслана Хасбу латова, котрий не міг сприяти в цій справі, оскільки є лютим ворогом незалежности ЧРІ.

- Дещо, - дражливо сказав він.

- Потрібен детальний план об’єкта.

- Е-е-е, -він уже геть роздратовано глянув на мене. - Ти хочеш, щоб я тобі зараз усе описав лівою рукою і по французькому.

Від останнього слова я трошки напружився, але Ібрагім нагадав:

- Це так, коротше, Штірліц робив. А план буде. Коротше, все буде, окрім стволів.

Попри всю напускну потаємність, Ібрагім був невеликим конспіратором, бо раптом і Сміт встромив свого носа:

- Слухай, Іб, а на фіґа їм ця дівчина? Вона що, вбила когось чи зарізала?