Читать «Довга ніч над Сунжею» онлайн - страница 56

Через дві години ми сиділи в кабінеті Мурата.

— Вона розповіла все, що знала, — сказав шеф, припалюючи сигару. — Я щойно з допиту.

— Ви застосували жорстких методів?

Мурат махнув рукою.

— Скополамін! Кому вона потрібна, щоб до неї застосовували насильство! Дурепа з дуреп, треба сказати! Глобус не платив їй ні копійки, — все, так би мовити, грунтувалося на коханні…

Я ковтнув трохи коньяку з кришталевого келишка й посмакував.

– І що ж вона виспівала?

— Витік інформації — пряма її робота. Ти знаєш Князєва?

— Це отой програміст, що працює в МурМура? Такий молодий хлопчина з довгим волоссям у вигляді конячого хвоста?

— Він, він… Ця дурепа обплутала його своїми тенетами. Він спав з нею, розповідав їй про все, що робиться в «Тартарі»… Ну, та це ще квіточки, — він допускав її у комп'ютерний зал!

— Нуу! — крутнув я головою. В комп'ютерний зал «Тартару» мали доступ лише одиниці, та й то за спеціальною системою магнітних перепусток. — Як же ж вона знімала інформацію?

— Росіяни розробили мініатюрний пристрій для зчитування інформації з випромінювання комп'ютера, — втомлено сказав шеф. — Вона записала кілька уривків із секретних файлів. Серед них якраз був отой, де містилася інформація про транспорт зі зброєю.

– І передала Глобусові, — повільно мовив я. — От же ж халепа, га!

— А той переслав їх у Москву, й там їх розшифрували. У зв'язку із цим нам доведеться поміняти всі секретні коди. Мало того, ми повинні згорнути цілий ряд комерційних операцій, відкликати своїх людей за кордоном, змінити всі шифри банківських рахунків… уяви собі!

— Це справжнісінька катастрофа! — пробурмотів я.

— На днях ФСК заарештувала наш банк у Москві… — Мурат помовчав. — Ми тримали його через підставних осіб, і звідти здійснювалися платежі за поставки зброї.

— Помоєму, це просто недбальство, — гостро сказав я. — МурМур не дивиться за своїми людьми, вони роблять в нього, що їм хочеться… Де це в дідька, бачено — допускати сторонніх в комп'ютерний зал!

Мурат покивав головою.

— Ми обговоримо це питання! — пообіцяв він. — Хоча вона й тебе обвела довкола пальця… погодься, що це так!

— В казино «Диск»?

— Не тільки в казино. Коли Ронні закинув у той підвал в'язку гранат, то осколками поранило начальника інформцентру… і добивала його ножем саме вона!

— Не може бути! — вигукнув я.

— У неї була нагода вшитися після цього разом із Глобусом, — але вона вирішила провадити з тобою свою гру й надалі…

— … й прикувала себе наручниками до труби, вдаючи, що теж у полоні! — сказав я. — Оце жінка! Добре, що я таки її розкусив. Послухай, але навіщо ж вони вбили Хреста?

– Інформація про транспорт була неповною. Хрест під тортурами зізнався про час і місце зустрічі з провідниками… Врешті, ти ж, здається, підозрював це?

— Підозрював, аякже! — буркнув я. — Але ж тепер що нам робити із Глобусом?

Мурат затягнувся й випустив хмарку диму.

— Ми послали інформацію про нього в Грозний, — сказав він. — Але, здається, їй не надали великої ваги… На Дудаєва мало не щодня вчиняються замахи, й контррозвідка чеченців напоготові. От тільки річ у тому, що Глобус — не дилетант, а крім того, ще й фанатик…